Бойовик по-закарпатськи. Як четверо молодиків краян обкрадали
Відсутність стабільного заробітку особливо в молодому віці нерідко підштовхує краян до «подвигів» протиправного характеру. Так троє непрацюючих хустян, втягнувши до «чорної справи» неповнолітнього друга, вирішили поживитись за чужий рахунок, обчистивши помешкання сусіда.
Майже як у гангстерських фільмах…
Події, що розгортались тієї зимової ночі на одній із негусто заселених вулиць чимось нагадують пригодницький фільм. Майже саме бойовиків надивились молоді мешканці міста над Тисою перед тим, як вирішили обікрасти свого знайомого.
Пан Василь (з етичних міркувань імена усіх дійових осіб у матеріалі замінено) на дачу навідувався тільки у вихідні, сам мешкав у іншій частині міста, тож будинок пустував. Про це було добре відомо Богдану, раніше судимому 21-річному молодику. Хлопець ніде не працював, закінчив спеціалізований інтернат, мав проблеми із психікою. Однак емоційно-вольові порушення не зашкодили йому стати на «слизький» шлях та ще й залучити до злочинних дій інших.
Того вечора Богдана «осінила ідея», що можна збагатитись за чужий рахунок, проникнувши до Василевого житла. Хлопець знав, що у помешканні багато електроприладів, які він і вирішив поцупити та продати. Тож, коли стемніло, подався у «розвідку». Таємно проник до хати і забрав бензопилу та відеореєстратор. Утім, як виявилося, добра у оселі було ще чимало… і найбільше привабили молодика музичні колонки. Проте самотужки винести їх із будинку забракло сил, тож вирішив долучити до справи і товаришів.
Там де троє, і четвертий не зайвий
Микола саме був у гостях у Леоніда. Молодики розмовляли про життя-буття, важкі будні, відсутність грошей та роботи, як у задзвонив Леонідів телефон. У слухавці 21-річний хустянин почув голос давнього приятеля, який запропонував йому купити деякі речі. Тож разом із 19-річним Миколою хлопець подався до Богдана.
Тим часом ватажок організував собі ще одного помічника – 16-річного Юрія. Хлопець був сьомою дитиною у родині, проживав разом з матір’ю, виховувався без батька, навчався у інтернаті, тож добре знав «смак» злиденного існування. Утім ніколи раніше школяр до неправомірних дій не вдавався, навчався непогано і мешкав у одному дворі з Богданом.
Проте, як виявилося під час «кримінального консільвіуму», молодик пропонував приятелям не просто купити від нього поцуплені речі, а справжню «роботу». Потрібно було разом піти на «справу» і «забрати» електроприлади, на які вже «кинув оком» Богдан. «Здобич» обіцяв поділити між усіма порівну. Хлопці усвідомлювали на яку злочинну діяльність підбурює їх знайомий, однак важкий фінансовий стан і бажання «розбагатіти» взяли гору і вони наважились на непростий, а головне – неправомірний вчинок.
Чужий дім – чужа фортеця
Коли квартет прибув на місце злочину, виявилося, що двері вже були відчиненими. Крім того, на підвалі Богдан ще раніше виламав ґрати. Чужа «фортеця» була такою доступною, що молодики без вагань зайшли до оселі. Наймолодшого спільника – Юрія хлопці залишили на вулиці вартувати. Богдан же взяв із собою ліхтарик і разом з Леонідом піднявся на другий поверх Василевої дачі. Микола залишився біля входу. Його «місія» полягала у допомозі виносити награбоване на подвір’я.
Тим часом злочинний «дует» хазяйнував у будинку, вишукуючи, що, крім величезних музичних колонок, можна прихватити з собою. Під ліжком однієї з кімнат Богдан виявив дуже ласу знахідку – пневматичну зброю, яку одразу ж вирішив привласнити. Крім того, хлопцям приглянулася ще одна дуже потрібна в хазяйстві річ – електрогенератор. Його вони планували вигідно продати. Сподобались закарпатським «опришкам» і бензопила, й елекропульвелізатор, і дві електродрилі, і акустична система, і електролобзик, і навіть жорсткий диск до комп’ютера та шуруповерт і свердла…
Речі молодики віднесли додому до Богдана і там поділили між собою.
«На злодієві і шапка горить»
Утім, як кажуть, немає нічого такого таємного, аби не стало явним. Невдовзі ґазда виявив, що в його обійсті хтось добряче похазяйнував і звернувся до поліції. Уже за кілька днів стражі порядку вишли на слід злочинців. Незабаром хлопцям довелося давати покази і всі вони зізналися у вчиненому. Однак спізніле каяття зовсім не виправдовує протизаконного вчинку, тож молодики постали перед Фемідою.
Рішенням Хустського районного суду найбільш юний фігурант справи відбувся умовним покаранням. Суддя Оксана Волощук дала шанс Юрієві виправитись. Хлопець не сидітиме за ґратами , якщо протягом одного року іспитового строку не скоїть нового правопорушення. Також суд «помилував», а точніше присудив умовний дворічний термін іншому «спостерігачу» за пограбуванням – Миколі. Таким же був вердикт представниці правосуддя щодо Леоніда. А от Богданові доведеться відбувати реальне трирічне покарання у місцях позбавлення волі. Незважаючи на його проблеми з нервовою системою, чоловіка визнано осудним, доведено, що власними діями молодик керував свідомо.
Звичайно, усе награбоване майно молодики повернули власникові. Тож чи варто було так нівечити власне життя заради оманливої «перспективи» – тимчасового покращення матеріального становища…
Марина АЛДОН, zakarpatpost.net
