Як Наташа вишуковує гроші в Ужгороді… між сміттям

Як знайти спосіб заробити, коли роботи немає? Як прогодувати дитину, коли гроші доводиться вишиковувати між…сміттям?

Наташа живе в таборі на Радванці. Вона ромка. Чоловік її покинув. Виховує маленького дворічного сина, допомоги від держави не отримує.

«Я збираю на смітниках картон. Здаю в пункти прийому, переважно в районі Перечинського автовокзалу.  Отримую по 2 гривні за кілограм. За день можу заробити 100-150 гривень», – розповідає жінка.

Здається, це непогані гроші для безробітної, однак так буває не кожен день.

У розмові з журналістом zakarpatpost.net смаглява молодиця просить сто гривень. На запитання, навіщо їй стільки грошей, спочатку каже, що на булку.

«Синові їсти купити треба. На дитяче харчування збираю, на «Малиш», – виправдовується вона, почувши, що стільки не коштує жоден хлібобулочний виріб.

Крім того, Наташа запевняє, що завжди знаходяться такі, хто їй допомагає.

«Я мати-одиначка. Мені непросто. Але світ не без добрих людей. Мешканці багатоповерхівок дають мені макулатуру. А це, як-не-як, гроші»,- наголошує вона.

Цього разу жінка збирала папір на смітнику біля лялькового театру. Аби не носити вантаж у руках, має спеціальний візок. Туди й складує роздобуте «добро».

Жінка молода, невисока, одягнена досить акуратно. Ходить містом одна, без малюка.

«Сина залишаю вдома. Нехай відпочиває, поки малий»,- усміхається молодиця.

Звісно, їй непросто, але таких як вона в Ужгороді багато… І поки немає нормальної державної програми підтримки малозахищених верств населення, таким чином шукатимуть щастя ще чимало краян…

Іван ДУХНОВИЧ, zakarpatpost.net