Як ужгородські діти навчалися у Німеччині
«Дуже було добре! Хочу поїхати ще, але вже на довше», – такою фразою Юліанни Копчі можна узагальнити враження всіх 7 ужгородських школярів, які нещодавно за програмою обміну два тижні навчалися в школах міста-побратима Ужгорода – німецького Дармштадта.
Зокрема, Роману Міцоді з Ужгородської ЗОШ №12, який навчався в одній із найбільших шкіл Дармштадта, сподобалося, як проходили уроки, наприклад, із конструктора учні складали хімічні елементи, а з історії німецькі діти вчили у 10-му класі те, що наші проходять ще у 8-му. Прикладом для нього стала учениця цієї школи, яка за програмами обміну побувала вже у Канаді та Сінгапурі.
Іван Синетар, який в Ужгороді вчиться у ЗОШ №15, розповідав про особливості облаштування німецької школи, нових друзів.
«Вчителі ставляться до дітей, як до друзів. У будні в усіх важка праця, насичений графік, але у вихідні відпочивають активно», – зазначила Катерина Галевич із Ужгородської ЗОШ №2. Юліанна Копча, учениця нашої школи №6, найменша учасниця поїздки, відзначила уроки французької, з якої вона вивчила в Німеччині перші для себе слова, і те, що в школі великий сад і діти в ньому не рвуть квіти, нічого не нищать.
Ярослава Рішко, учениця Лінгвістичної гімназії ім. Т. Шевченка, у Дармштадті навчалася в приватній школі, яка різко відрізняється від інших, навіть німецьких навчальних закладів. Там, каже, не було домашніх завдань, 5 та 6 класи займалися разом, лише на окремих предметах їх ділили на групи, так само навчалися й учні 7, 8 та 9 класів, інформує zakarpatpost.net прес-служба Ужгородської міської ради.
Таня Подобєдова із Ужгородської ЗОШ №15 розповіла, що на території школи, де вона вчилася в Німеччині, було заборонено користуватися телефонами, а на уроках фізкультури всі просто грали у різні спортивні ігри.
Особливо тепло діти розповідали про родини, де вони жили, всюди їх прийняли, як рідних, возили на екскурсії – у замки, розташовані неподалік від Дармштадта, когось у Мюнхен, Франкфурт. На прес-конференції ужгородські підлітки ділилися й спостереженнями щодо облаштування німецьких міст, зручностей для мешканців, особливостей інфраструктури. Одна дівчинка жила у родині вегетаріанців і її вразило, наскільки великий асортимент саме таких харчів у магазинах і супермаркетах, вона ж відзначила, що «телевізор не є членом їхньої родини і вони більш тісно спілкуються один із одним». Тому при від’їзді прощалися всі з сім’ями, де жили, зі сльозами.
Ужгородським школярам наголошували, що вони їдуть не лише вдосконалювати німецьку мову, пізнавати культуру і знаходити нових друзів, а й представляють у Німеччині Ужгород, нашу країну. І діти розповідають про щирий інтерес і ровесників, і їхніх батьків та вчителів до України, що всюди їх докладно розпитували і про наш край, Ужгород, і про ситуацію в державі, про Київ і Львів тощо.
Один зі співорганізаторів поїздки, депутат Ужгородської міської ради одного з попередніх скликань Ігор Баран розповів, як виник сам задум започаткувати програму обмінів. «Трохи більше двох років тому сталася визначна для науки подія – перший в історії модуль здійснив посадку на ядро комети (Чурюмова-Герасименко), а запустили його з Європейського центру управління космічними об’єктами, який знаходиться саме в Дармштадті. Виявляється, навіть на офіційних бланках міста вказується, що Дармштадт – місто науки. Тоді я подумав, що було б добре, якби наші здібні діти мали можливість познайомитися з цим потенціалом. Тому при відборі дітей, плануванні поїздки йшлося не тільки про вдосконалення знання німецької, а й про фізику. Поки наше з управлінням освіти Ужгорода спілкування з німецькими партнерами тривало заочно, домовитися про поїздки дітей не дуже вдавалося, але коли ми торік туди поїхали – усе радикально змінилося, дуже велику роботу зробили фахівці з міжнародних зв’язків мерії Дармштадта і ось результат – задоволені діти», – констатував Ігор Баран.
Представник мерії Дарштадта Мартін Ройтер, який теж був на сьогоднішній прес-конференції, сказав, що дуже розчулений розповідями дітей про їхні враження від поїздки. Надалі головне, щоб це не залишилося єдиною «акцією», а діяв повноцінний проект обміну і для початку – якісно організувати відвідання Ужгорода німецькими дітьми. Також запросив ужгородських школярів, які першими поїхали на навчання до Дармштадта, утворити клуб, щоб не втратити зв’язки, продовжувати спілкування. «Потрібні активісти, які люблять Ужгород і Дармштадт і які будуть носіями побратимства, дружби. Бо партнерство між містами – це не партнерство між представниками влади, а взаємини між людьми. Нам треба продовжувати роботу», – підсумував Мартін Ройтер.
Керівник групи, яка супроводжувала дітей у Дармштадт – учителька німецької мови Лінгвістичної гімназії ім. Т.Г. Шевченка Людмила Трокай, розповіла, що німецькі батьки були дуже задоволені нашими школярами, приємно вражені і готові відпустити старших, 14-16-річних дітей в Ужгород.
