Як закарпатці роблять гроші із землі. Сезон розсади починається

Городництво в нашому краї – заняття хоч і не дуже популярне, але в умовах безробіття та безгрошів’я чи не єдине, завдяки якому вдома, не виїжджаючи на сезонні роботи за кордон, можна покращити матеріальне становище родини. А охочих посадити біля будинку хоч кілька стебел помідорів чи перцю – досить багато не тільки серед тих, хто проживає у приватному секторі, але й серед мешканців багатоповерхівок.

Гроші, що «виростають» із насіння

Пані Тетяна,  мешканка Виноградівщини. Розсаду спочатку вирощувала виключно для власних потреб, коли виростало забагато – роздавала знайомим та сусідам, а нещодавно – почала надлишок зеленини продавати і переконана, що це – вигідно.

-Із пенсії вижити неможливо навіть у селі. Хоч овочі, фрукти, молоко та м’ясо не купуємо, але без хліба, електроенергії та тепла не обійтися. Значну частину грошей доводиться віддавати за ліки, бо вже роки такі, що хворіємо з чоловіком часто. А на збуті продукції городництва можна хоч трішки покращити фінансовий стан. Землі в нас небагато, але використовуємо її раціонально. Першу розсаду висаджую ще в лютому, тож у березні-квітні вже продаю. Наразі – реалізовую стебла капусти, а продам – висаджу квасолю, кукурудзу, квіти. І так «чергуватиму» рослини аж до середини червня, – запевняє жінка.

Інша продавчиня має в господарстві кілька парників і досить велику ділянку для улюбленого заняття.

-Я часто експериментую. Десять років тому син зробив мені три теплиці. Із-за високої ціни на електроенергію зараз зовсім не обігріваю їх, однак і так їх можна використати за призначенням. Протягом весни можу заробити до 10 тис. гривень на розсаді. Натуральні добрива не купую, бо вдома маю дві корови, курей. Зеленину всю вирощую з насінин, які заготовляю також самотужки. Кілька разів замовляла зернини через Інтернет. Тож деколи урожай справді радував, але бували й розчарування, – стверджує пані Василина з Перечинщини.

Краяни люблять «сюрпризи»

Як кажуть продавці розсади, найчастіше ужгородці купують саме стебельця та помідорів та капусти, на сортах знаються далеко не всі, але трапляються й дуже досвідчені покупці, які діляться тонкощами садівництва навіть із тими, хто все життя працює в аграрному секторі.

-Із помідорів добре розходяться  такі сорти, як «сливки», «волове серце», «санька», «жовті». Перець же найчастіше купують традиційний солодкий чи гіркий. Коли ж називаю сорт «сюрприз» – кожен другий бере його із цікавості. А от «обрій» продається слабо. У той же час, капуста найкраще реалізовується білокачанна. Брюссельську ж у цьому році не висадила, хоча чимало клієнтів шукають саме її. Що ж стосується баклажанів, то краяни цікавляться такими сортами, як «Робін Гуд» та «фіолетове диво», – зауважує пані Катерина із Ужгородського району. – Між іншим, розсаду огірків теж замовляють, як і пророщену пшеницю, яку беруть на ліки.

До речі, ціни на зеленину у цьому році досить таки помірні. Скажімо броколі продають по 3-5 гривень за стебло, ранню голландську капусту по 1-2 гривні і звичайну капусту – так само. Правда, «земельний» заробіток легким назвати аж ніяк не можна, бо праця городника завжди вважалася виснажливою. Крім того, місцеві аграрії нарікають на те, що частину врожаю знищують шкідники.

-Весна зараз досить посушлива. Крім того, щороку все нові й нові недуги вражають листя рослин, із якими важко боротися, – скаржиться пані Ганна з Мукачівщини.

І все ж… рослинники-любителі радіють, що їхня продукція користується неабияким попитом, що деякі покупці приїжджають за розсадою навіть до них додому.

Марина АЛДОН, zakarpatpost.net