Під Ужгородом неподалік траси на Перечин біля повороту на Оріховицю розкинулося справжнє диво природи.
Поле, величиною, приблизно, як три футбольні майданчики рясно вкрилося цвітінням червоних маків.
Краса квітів зачаровує, а споглядання яскраво-червоного килиму викликає справжній вибух емоцій.
Цікаво, що мак єгиптяни сприймали як символ жіночої молодості та краси. Столиця Верхнього Єгипту – Фіви – була щільно встелена маковими полями. Ця квітка також використовували в медицині: настойку з квітів давали пити хворим, щоб зняти запалення, і дітям, щоб ті перестали плакати. У гробниці фараонів обов’язково клали величезні оберемки свіжозірваних маків – єгиптяни вірили, що в потойбічному світі воскреслий знайде вічну молодість і красу.
У Стародавній Греції і Римі було дуже багато міфів, пов’язаних з маками. Найромантичнішим з усіх є міф про те, що римська богиня любові Венера, дізнавшись про смерть свого коханого Адоніса, проплакала кілька днів і ночей поспіль. Кожна її сльозинка, що падала на землю, розквітала у вигляді макового квітки. Саме з тих пір макові листочки опадають також легко, як і жіночі сльози.
Греки ототожнювали маки з богом сну Гіпнос. Його представляли молоді юнаки з маковим вінком на голові, який літає по всьому світу і розливає на землю снодійне зілля. Стародавні греки, на відміну від єгиптян, вже знали про наркотичну дію макових зерен.
У нас квітка символізує пам’ять жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.