Податківці відкрили масове полювання на аграріїв: на чому найчастіше ловлять
Аграрії потрапили під ковпак податківців. Протягом тривалого часу сільськогосподарські підприємства платили єдиний податок і користувалися спеціальним режимом по ПДВ, тому були нецікавими фіскалам. Сплату податку на прибуток не треба було перевіряти, ПДВ, по суті, – теж, оскільки він зараховувався на спецрахунки і міг використовуватися для власних потреб виробників.
Замість ПДВ аграрії платили фіксований сільськогосподарський податок в залежності від нормативно-грошової оцінки землі (з 2015 року – єдиний податок 4 групи, який практично зберігав колишні умови).
Все змінилося, коли в 2016 році спецрежим частково скасували (виробникам зерна і технічних культур дозволили залишати собі тільки 15% ПДВ, тваринникам – 80%, іншим сільгоспвиробникам – 50%). Також в минулому році повернули норму про відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, щоб якось компенсувати аграріям фінансові втрати від зміни податкових правил. З 2017 року спецрежим прибрали остаточно, замінивши його механізмом бюджетних дотацій.
Оскільки АПК залишається провідною галуззю економіки, а ПДВ від сільгоспвиробників перераховується до бюджету, податківці почали активні перевірки аграріїв. Крім ПДВ податківці цікавляться також сплатою ПДФО.
Як зазначають юристи, велика частина податкових перевірок стосуватиметься агросектора в 2017 і 2018 році. Нинішні податкові перевірки аграріїв будуть пов’язані зі скасуванням спецрежиму з ПДВ. Так як вже зараз виявляється велика кількість помилок, які з різних причин допускають сільгоспвиробники у веденні фінансової звітності (помилився в трактуванні закону бухгалтер підприємства або закони змінювалися так швидко, що важко було виконати всі вимоги).
Проблеми, пов’язані з перевірками аграрного сектору, умовно можна розділити на дві групи: помилки і порушення, пов’язані з ПДВ та порушення касової дисципліни.
Перше, на що звертають увагу фахівці, – це на складності з урахуванням «розщепленого» в 2016 році ПДВ. З одного боку, податківці самі до кінця не розуміють, як треба правильно розділяти податковий кредит, а з іншого, у зв’язку з податковими новаціями, аграрії встигли наробити помилок, які відразу впадають в очі контролерам.
Зокрема, з липня 2015 року податковий кредит підприємства в будь-якому випадку повинні вказувати в декларації з ПДВ. Навіть якщо компанія не має права на податковий кредит у зв’язку з проведенням операцій, не пов’язаних з господарською діяльністю чи неоподатковуваних податком на додану вартість, то вона все одно повинна нараховувати умовні зобов’язання з цього податку. Не всі підприємства це роблять і тривати не показувати в звітності податковий кредит.
Податкова приходить і на всю суму прихованого кредиту нараховує податкові зобов’язання і при цьому не визнає сам податковий кредит, пише ubr.
«Такі випадки виявляються дуже швидко і не вимагають спеціальної перевірки, завдяки введенню електронного адміністрування ПДВ», – розповіла податковий експерт, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова.
Крім того, з кінця 2015 року сільгоспвиробники повинні були донараховувати ПДВ при операціях з продажу продукції до певної бази. Згідно ст. 188 Податкового кодексу, ця база повинна була бути не нижчою, ніж виробнича собівартість продукції. Майже всі аграрії донараховували ПДВ, але проблема в тому, що ці донарахування вони відображали в своїх «сільськогосподарських» деклараціях, а повинні були – в звичайних формах звітності, за якими відбуваються взаєморозрахунки з бюджетом. Тут податківці також відразу проводять донарахування
З цим порушенням безпосередньо пов’язаний третій блок проблем – неправильне заповнення дев’ятого додатку в звітності по ПДВ в 2016 році. Нагадаємо, воно передбачало визначення бази для обчислення розміру податку на додану вартість і його процентного розподілу за різними напрямками від сільськогосподарської і не сільськогосподарської діяльності.
Багато порушень виявляється в частині застосування так званої «звичайної ціни» при продажу сільгосппродукції. Коли в 2016 році повернули відшкодування при експорті зернових, трейдери отримали значні суми з держбюджету (36 млрд грн. При загальному відшкодування в 94 млрд грн.). Щоб не повторювати ситуацію, коли надходження ПДВ нижче, ніж його відшкодування з бюджету, податківці змістили акценти в перевірочної діяльності.
