Літо – пора для праці чи для відпочинку: як підробляють закарпатські діти?
У нашій області вважається за нормальне привчати малюка з раннього дитинства допомагати по господарству, дбати про старших братиків і сестричок, поратись на городі і… вже в підлітковому віці їздити на сезонні роботи, аби заробити на себе.
«Бджола мала, а й та працює»
У більшості сіл основним заняттям юних помічників є садівництво й городництво. Діти допомагають дорослим підкопувати картоплю, кукурудзу, а відтак і продавати овочі та фрукти.
-Моїм заняттям є нарвати вишень, черешень, персиків, відвезти їх на маршрутці на ринок і продати. Із заробленої суми 25 відсотків – мої, можу їх використати, як хочу, – розповідає 12-річний Сашко Погоріляк із Виноградівщини. – Робота не важка, хоча й не цікава. Однак у мене завжди є кишенькові гроші.
А 14-річний Денис Кіш продає молоду картоплю. Крам нахвалює.
-Я сам садив, сам підкопував, сам і вибирав. Ніякої хімії не використовував, усе натуральне, – каже. – Картопля недорога, а роботи ж із нею скільки! Продаю ще й квасолю, молоду моркву.
Зовсім маленький Іван Вовчок із Нижнього Бистрого продає гриби. Цікавлюся, як його батьки відпустили на ринок.
-Я не сам, зі мною старший брат, – відповідає хлопчик. – Він суницею торгує… трохи далі.
Справді, серед тих, хто реалізовує дари лісу, дуже багато малечі. І, до речі, збирають подарунки природи здебільшого діти самотужки. Звичайно, в умовах безробіття, це – непогана альтернатива для поповнення сімейного бюджету, однак як не бояться дорослі самих синів і доньок відпускати до лісу – незрозуміло…
У міських умовах робота інша
Більшість із тих, хто під час канікул вчиться заробити на «хліб щоденний» у містах, мають усе ж трохи інші пріоритети. Молодь цікавить повноцінна робота і… нормальна зарплата.
16-річний Василь Кадар із Ужгорода планує під час канікул працювати з батьком на автомийці.
-Тато – приватний підприємець, так для чого ж він буде платити чужим, коли в нього є я. Уже три роки йому допомагаю. Коли треба вчити уроки, звичайно, поміч із мене невелика, але тепер, коли я вільний, планую заробити собі на скутер. Минулого літа таким чином купив собі новий мобільний телефон.
А Аліна Сабов із Мукачева уже тиждень роздає рекламні листівки.
-Платять небагато, робота тимчасова, але хоча б від мами не буду просити гроші на те, щоб посидіти з подругами в кав’ярні, чи купити морозиво, – запевняє 15-річна дівчина. – Я б з радістю попрацювала і продавцем у магазині, і офіціанткою, але не беруть чомусь.
Більш підприємливі підлітки пробують себе і у ролі вожатих у таборах, і проводять екскурсії для туристів, рекламуючи свої послуги через соціальні мережі, і збувають косметику та одяг, придбані через Інтернет-магазини.
-На 15-річчя батьки подарували мені хороший фотоапарат. Навчилась робити гарні фото, вивчила Фотошоп, тож влаштовую друзям платні фотосесії. Це – досить непоганий заробіток, як для мене. За тиждень можу заробити 400-500 гривень. На розваги цілковито вистачає, – радіє юна хустянка Мирослава Томишин.
До речі, більшість дорослих з повагою ставляться до бажання дітей навчитися заробляти власними силами.
-Коли мені було 14 років, я закохався в однокласницю. Жили ми досить скромно, тож просити гроші від батьків на те, аби купити їй якийсь сувенір – не наважувався. Тому вирішив підробити у колгоспі. Сапав картоплю з ранку до вечора – і нічого. Виріс здоровим. Загалом, у сучасних умовах молоді дуже важливо навчитись виживати у суспільстві. Тому розцінюю бажання дітей попрацювати влітку дуже позитивно, – стверджує Степан Калинич із Тячівщини.
Утім… далеко не всі такої думки.
-Експлуатація праці неповнолітніх заборонена законом. Не треба красти від малечі дитинство, воно ж таке коротке. Я сама – мама трьох доньок і поки вони не закінчать школу, працювати їм не дозволю. Усе, в чому діти мають потребу, повинні забезпечувати їм дорослі, – переконана Лариса Курта з Іршави.
Як би там не було, а привчати своє чадо до роботи чи ні – особиста справа кожного. Однак законодавством справді передбачено покарання за обмеження дитячої свободи та примушування до праці юних громадян нашої держави і за такі дії можна поплатитись арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Батьків же можуть притягнути до відповідальності за «неналежне виховання дитини». Однак… це тільки теоретично… а на практиці все зовсім інакше… і доволі значний відсоток маленьких закарпатців уже з 7-8 років знають ціну «важкої копійки», заробленої власними руками.
Марина АЛДОН, zakarpatpost.net
