Як ужгородець лікує дітей кроликами та пригощає цукерками
Біля будинку Василя Семака завжди багато дітей, особливо влітку. Малеча нерідко чекає на 68-річного чоловіка біля огорожі, аби потрапити до нього гості. У пана Василя немає котів та собак, але він має милих добрих вухатих створінь, гладити яких так подобається дітям.
«Щороку утримую майже сотню кроликів. Деяких продаю, деяких обмінюю з однодумцями. Більше в мене немає ніякої живності, але мої пухнасті улюбленці здатні собою замінити всіх інших домашніх тварин», – зізнається господар вухатого господарства.
Хазяйство Василя Семака дійсно солідне. Живуть кролики у спеціальних вольєрах. На сторонніх допитливо виглядають, аж натягаються, не бояться, навпаки – чекають, коли їх погладять. Білі, сірі, чорні, руді, плямисті, великі й малі, пухнасті й гладкошерсті… вони не ховаються від незнайомих людей, адже до компанії звикли з маленьких.
«Улюбленої породи в мене немає. Усі кролі варті уваги, головне не порода, а те, як кролівник підходить до справи, як сумлінно він займається тваринами. Утримую вдома бельгійських білих, чорних і сірих велетнів, метеликів німецьких чорно-білих, біло-блакитних, баранів французьких сірих, блакитних, мадагаскарських, срібних європейців та німців, віденських блакитних, новозеландців червоних, япончиків… До речі, придбати породистого кролика – задоволення не з дешевих. Коштують вони в середньому по 200 євро»,- наголошує ґазда.
Утім головою родзинкою кролячого господарства пана Василя є те, що діти після шкільних стресів часто приходять до нього заспокоюватися і тварини дійсно лікують нервові розлади.
«Маю навіть постійних відвідувачів», – усміхається чоловік. – Дванадцятирічний Юрко щоразу, коли дістане погану оцінку, йде до мене «лікувати» страх перед батьками. А десятирічний Клим, коли його насварять вдома, прибігає гладити кроля Серафима. Одного разу, за порадою хлопців, до мене привели п’ятирічну дівчинку, яка від переляку заїкалася. Після третього сеансу кроликогладження, маленька Софійка почала нормально говорити. Відтоді, до слова, минуло вже три роки і в дитини проблем із вимовою слів немає»,- наголошує пан Василь.
Але має чоловік ще одну цікаву особливість – дуже любить дітей. Тому коли вони навідуються до нього, не просто розважає їх за допомогою своїх вуханів, але й пригощає цукерками.
За це юні ужгородці прозвали Василя Семака кролячим чарівником.
Іван ДУХНОВИЧ, zakarpatpost.net
