Зміни у пенсійній системі: реформа чи просто підвищення?
На сайті Верховної Ради оприлюднили підготовлені урядом проекти законів, що стосуються змін у пенсійній системі.
Розроблені урядом зміни до пенсійної системи дістали гучну назву “Пенсійна реформа”.
Проте депутати й експерти кажуть, що ці пропозиції уряду більше скидаються на спробу вирішити тактичні проблеми, аніж на стратегічні зміни пенсійної системи.
Згідно із Меморандумом про співпрацю із МВФ, подання законопроектів і затвердження пенсійної реформи у парламенті мало відбутися до кінця травня цього року.
Урядові законопроекти надійшли до парламенту лише 22 червня, а повний текст було оприлюднено лише згодом.
Їх розгляд може відбутися в останній перед літніми канікулами сесійний тиждень.
Якщо депутати розглядатимуть законопроекти за звичайною, а не прискореною процедурою, “Пенсійна реформа” може пройти хіба що перше читання.
Отож виглядає, що завершення суперечок довкола пенсійної реформи може посунутися вже на осінь.
Раніше дискусія точилася довкола презентованого урядом проекту .
Проте й українські, і міжнародні експерти зауважували, що хочуть подивитися, як уряд оформить свої пропозиції у конкретних законодавчих документах.
Що пропонує уряд?
Пропозиції уряду оформлені у пакеті з чотирьох законопроектів, головний із яких, згідно із назвою, стосується підвищення пенсій.
Він не дуже відрізняється від оприлюдненої раніше презентації уряду щодо “Пенсійної реформи”.
Як йдеться у пояснювальній записці до цього законопроекту, він має на меті зробити систему пенсійного страхування більш справедливою.
Згідно з оприлюдненими законопроектами, уряд пропонує:
- з 1 жовтня 2017 року “осучаснити” пенсії для 5,6 мільйона пенсіонерів, виплати яким досі прив’язані до середньої зарплати 2007 року,
- поступово збільшити страховий стаж до 35 років,
- ліквідувати усі спеціальні пенсії, крім тих, що отримують силовики,
- позбутися багатомільярдного дефіциту Пенсійного фонду.
Що з пенсійним віком?
Від самого початку підготовки реформи найзапекліші дискусії точилися довкола доцільності підвищення пенсійного віку.
Міжнародні радники наполягали, що демографічна ситуація в Україні є такою, що дедалі менше людей працездатного віку змушені утримувати дедалі більше пенсіонерів.
Найшвидшим вирішенням цієї проблеми могло б бути підвищення пенсійного віку. До того ж в Україні, наполягали міжнародні радники, пенсійний вік є одним із найнижчих серед країн-сусідів.
Інша група експертів, переважно вітчизняних, зауважували, що тривалість життя в Україні є такою, що багато українців якщо й доживають до пенсії, то користуються нею порівняно недовго і непропорційно до тих внесків, що сплачували все життя.
Впродовж усього часу дискусії уряд заперечував, що планує збільшити пенсійний вік.
Формально у запропонованих урядом законопроектах про підвищення пенсійного віку не йдеться. Але де-факто це має відбутися через збільшення трудового стажу.
Зокрема, законопроект №6614 передбачає, що право виходу на пенсію залежатиме у першу чергу від трудового стажу:
- від 2018 року вийти на пенсію у 60 років зможуть ті, чий трудовий стаж становить 25 років. Щороку цей показник збільшуватиметься на один рік, і до 2028 року має досягти 35 років,
- якщо трудовий стаж є меншим за 25 років, але більшим за 15, на пенсію можна буде вийти у 63 роки,
- якщо трудовий стаж є меншим за 15 років, вийти на пенсію можна буде у 65 років. Таким пенсіонерам буде призначена тимчасова державна допомога,
- законопроект передбачає можливість “доплатити” за відсутність трудового стажу.
У такий спосіб уряд спробував відповісти на зауваження про те, що від початку 1990-х, коли через економічну кризу мільйони українців втратили роботу і були змушені працювати деінде, часто без офіційного оформлення і сплати пенсійних внесків, в Україні існує цілий прошарок людей передпенсійного віку, які не зможуть підтвердити свій трудовий стаж, щоб вийти на пенсію тоді, коли вони розраховували.
Що ще зміниться?
Серед інших змін, яких може зазнати пенсійна система у разі, якщо депутати погодяться із запропонованими урядом змінами, є такі:
- при нарахуванні пенсій від 1 жовтня 2017 року використовуватиметься єдиний показник середньої зарплати (3 764 грн),
- щорічна індексація пенсій згідно зі зміною середньої зарплати та інфляції. Половина індексації залежатиме від збільшення зарплат, а інша половина – від інфляції.
- пільгові пенсії для працівників шкідливих виробництв формуватимуться коштом більших внесків роботодавців.
- спеціальні пенсії для державних службовців, вчених, посадових осіб місцевих органів влади, прокурорів, депутатів і журналістів скасовуються. Проте це стосуватиметься лише призначення нових пенсій.
- до 1 жовтня уряд має розробити законопроект щодо “осучаснення” пенсій військовим,
- до 2019 року розробити накопичувальну пенсійну програму для тих, кому менше ніж 35 років.
Скільки це коштуватиме?
З одного боку, уряд декларує мету за 7-10 років ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду, який сягнув понад 140 млрд грн. З іншого боку, лише цього року зміни у пенсійній системі потребуватимуть додаткові 3,9 млрд грн.
Як заявляв прем’єр-міністр Володимир Гройсман, наступного року зміни у пенсійній системі коштуватимуть понад 30 млрд грн додаткових видатків.
Проте в уряді переконують, що гроші для цього вже є – завдяки підвищенню зарплат і збільшенню внесків до Пенсійного фонду від ЄСВ.
“На першому етапі пенсійної реформи, який триватиме 4 роки, ми ставимо завдання не зменшити номінальну суму дефіциту Пенсійного фонду, а підвищити стандарти життя людей. Прийняті урядом рішення привели до збільшення власних надходжень Пенсійного фонду цього року на 50 млрд грн”, – заявив міністр соціальної політики Андрій Рева.
Хто за це заплатить?
Водночас, як зауважує голова парламентського комітету з питань соціальної політики, депутат від “Народного фронту” Людмила Денисова, обіцянки уряду підвищити пенсії і зменшити дефіцит Пенсійного фонду виглядають суперечливими.
Вона також припустила, що зменшення дефіциту Пенсійного фонду відбуватиметься коштом майбутніх пенсіонерів:
“Якщо ми зменшимо дефіцит, то за рахунок чого він буде зменшений? Або за рахунок того, що зменшать розмір пенсії, але ми бачимо, що він збільшується, або змінять формулу розрахунку майбутнім пенсіонерам”.
Більш жорстко оцінює запропоновані урядом шляхи подолання дефіциту Пенсійного фонду Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна і головний експерт групи “Податки й бюджет” Реанімаційного Пакета Реформ.
“Компенсатори бувають тільки в бізнесі й у громадян. У держави немає своїх коштів, – пояснює експерт. – Отже, уряд має на увазі подальші репресії у стягненні ЄСВ як податку на працю”.
Не зовсім реформа?
Із цим погоджується і член комітету з питань податкової політики, депутат від “Самопомочі” Тетяна Острікова. Вона нагадує, що у 2004 році дефіцит Пенсійного фонду був лише 6 млрд грн, тоді як цього року він перевищить 141 млрд грн. І навряд чи суттєво зменшиться у наступні роки.
Але ще гірше, вважає депутат, є те, що запропонований урядом варіант пенсійної реформи не усуває ключові недоліки солідарної пенсійної системи.
“Причиною мізерних пенсій є, в першу чергу, неможливість солідарної системи самотужки впоратися з демографічними викликами, – написала депутат у своєму блозі. – Простіше кажучи, пенсіонерів завтра буде гарантовано більше, ніж було вчора. Натомість людей, що працюють, і за яких сплачується ЄСВ, завтра буде менше”.
Із тим, що запропоновані урядом зміни не заторкують базові проблеми пенсійної системи, погоджується і Володимир Дубровський, пише bbc.com.
Він зауважує, що, навіть якщо доходи й видатки Пенсійного фонду на якомусь етапі будуть збалансовані, стимулів для того, щоб сплачувати туди внески, як не було, так і не буде.
“У нас є проблема із солідарною системою саме тому, що вона не здатна забезпечити стимули при тій демографії, яку ми маємо і будемо мати в осяжному майбутньому”,- каже експерт.
