На Закарпатті церкви наступають, а кількість грішників збільшується. Чому так?

Публікація zakarpatpost.net про те, що Мукачівська греко-католицька єпархія наполягає перенести відділення фізики ядра та елементарних частинок фізичного факультету УжНУ із зони історичного комплексу Кафедрального собору та Єпископської  резиденції, викликала жвавий резонанс у Інтернеті.

Справа в тому, що свого часу радянська влада відбирала церкви та робила з них  бібліотеки, склади, зносила і будувала  заклади дозвілля.

Час минув і нині церква у фаворі в держави. Скільки лише земельних ділянок віддали в користування різним конфесіям депутати та міські голови Закарпаття різних каденцій!

Наразі церкви не тільки повернули собі те, що колись втратили, а захватили в десятки разів  більше територій.

І не тільки в нашій області, а на території всієї України.

Більше того, інколи духівники, аби звести черговий храм, або монастир, за підтримки влади відбирають від дітей інтернати, як у Липчі, що на Хустщині, або медичні заклади, як у Нанкові, у тому ж Хустському районі.

Подібних випадків багато, не будемо всі перераховувати. Найбільшими земельними феодалами є православні.

Тож чи не забагато кульових споруд у нашій області?

Чи кожному, хто закінчив духовну семінарію, аби мати прихід, зараз почнуть будувати по церкві?

Наразі церков у нас стає навіть більше, ніж вірників.

Про це говорять і самі краяни.

Процитуємо тільки окремі відгуки до нашого матеріалу.

«Я є віруючою людиною, але не можу зрозуміти, для чого ця невелика будівля єпархії? Адже там, якщо і демонтувати обладнання та створити відповідний захист – робити нічого, бо відділення фізики ядра та елементарних частинок фізичного факультету працювало і працює з реальними радіоактивними матеріалами. Більше того, церква має бути зацікавленою у проведенні просвітницької та наукової діяльності своїх парафіян. Не треба уподібнюватись до РПЦ МП, де з дитячих будинків виганяють дітей-сиріт, бо монахам ніде жити.
Хто і для чого хоче опустити фізичний факультет УжНУ в ранг таких собі регіональних училищ з вищою освітою? Для інформації: фізфак УжНУ є відомим у світових вишах завдяки кафадрі напівпровідників, астрофізики та фізики ядра та елементарних частинок. Тут необхідно збільшувати фінансування, а не закривати чи демонтувати наукові лабораторії.

Додам,  що кількість церковнослужителів зростає, кожен починає будувати храм, а реальним випускникам вишів чи науковцям кошти – зась! Півроку тому був на фізфаці. Там, як було 30 років тому, так і є зараз», – ділиться думками один з коментаторів.

«У церков апетити ще ті.  Хай Господь мене простить. У більшості сьогоднішніх служителів інколи фара більша за саму будівлю церкви, зведену з метою створення собі робочого місця і збагачення, а не для полегшення справляння церковних ритуалів паствою. УжНУ вже й так списав тисячі екземплярів книг (зауважу, не ідеологічних) через те, що вимушений був перевозитися в нерівноцінне за площею приміщення наспіх зведеної добудови-бібліотеки на БАМі. Тепер ще й фізфак хибить?», – підкреслює інша.

«Може вже досить тих церков? Чи хочуть, щоб їх було як АВС-шок?», –  пише ще один закарпатець.

«Господи Боже! Та скільки треба майна твоїм прислужникам, все церква на церкві, ніде плюнути, мусиш, Боже, щось робити», – йдеться в наступному коментарі.

«Котимося успішно до середньовіччя… скоро  будуть спалювати відьом, неугодних вчених… а зомбі будуть далі нести останнє в буксу і бити чолом в асфальт. Сподіваюсь, здоровий глузд і доцільність візьмуть верх над ненаситними амбіціями людей в рясах», – зауважує ще один краянин.

«З року в рік збільшується кількість церков, служителів культу, а духовності не збільшується. Не помітно, що стали менше красти, любити ближнього і культивувати інші біблейські приписи», – підкреслює інша коментаторка.

І справді, як не дивно,ті, хто найчастіше ходить до церков, є найбільш озлобленими. Хіба Христос вчив агресії? Ні! Він проповідував засади добра.

Звісно, Біблію написано образами, які не завжди вжито у прямому значенні, алегоріями, але ніде в ній не вказано, що  заради власного благополуччя щось треба відібрати від іншого, як нерідко в нас роблять. Священнослужителі часто маніпулюють висловами з Біблії на власну користь, тримаючи людей у страхові, незнанні та покорі.

Тож чому окремі з них  є такими ненажерливими?

Вони вчать, що багатство – це гріх, але чому тоді самі їздять на дорогих автомобілях та колекціонують нерухомість і будинки?

Чому безкоштовно не хрестять, не вінчають та не відспівують прихожан?

Де ж їхня добродійність?

А закарпатці це хоч і розуміють, але вголос мало хто наважується на такі теми говорити.

Але ж замовчування ситуації – не вихід! Проповідуючи обмеження в їжі, більшість попів мають більші животи, ніж вагітні жінки.

Але повернемось до церков.

Хіба для того, щоб помолитися, обов’язково треба кудись іти?

Згідно з ученням Святого писання, храм – це не будівля, або культова споруда, це – тіло людини,  священиком же є сама людина, а дотримання заповідей – це тримання думок у чистоті.

Тож чому апетити окремих представників духовенства Закарпаття такі  ненаситні?

І де ж та любов до ближнього, якої вчив Христос і про яку вони говорять під час проповідей?

Чому ж власним прикладом не показують безкорисність, милосердя та щедрість?

zakarpatpost.net