Ефект безвізу: чому кількість виїздів в Європу зменшилась?
Ефект від безвізу наповну поки відчув лише комбінат, який друкує біометричні паспорти.
11 вересня виповнилося 3 місяці, як Україна живе в безвізовому режимі. Які висновки можна зробити за першими результатами його дії.
За три місяці безвізу 4,8 млн українців здійснили поїздки в країни ЄС. Багато політиків і чиновників стверджують, що безвізом скористалися 1,4 млн наших співгромадян, які перетнули кордон з біометричним паспортом. Але це не зовсім так. По-перше, у частини цих українців біометричний паспорт був уже до введення безвізу, а по-друге, більшість з них відправлялися в заплановану поїздку, яку б зробили незалежно від необхідності отримувати візу, пише НВ.
Той факт, що країни ЄС за три місяці безвізу відвідали в основному ті українці, які й без того планували поїздку – свідчить про низьку кількість відмов на кордоні. За три місяці відмову на в’їзд в ЄС отримав тільки 61 українець, а це всього 0,0044% від всіх виїздів в ЄС з біометричними паспортами.
Для того, щоб оцінити реальний ефект від безвізу – потрібно дивитися на питому вагу кількості виїздів в Європу в загальній кількості міжнародних виїздів українців за два аналогічних періоди 2016 і 2017 року.
Так, з 11 червня по 11 вересня 2016 року в країни ЄС виїхало 4,3 млн українців, що становить 56% всіх виїздів закордон. Якщо ж візьмемо аналогічний – вже безвізовий – період 2017 року, то кількість тих, хто виїхав в ЄС в загальній масі виїздів в усі країни світу… зменшилася, склавши 55%. І тут ми натрапляємо на дуже несподіваний висновок: реальний ефект від безвізового режиму поки не помітний.
У чому ж причина такого слабкого ефекту? По-перше, низькі доходи українців. За даними дослідження КМІС, перед початком відпускного сезону тільки 3% українців планували поїхати відпочивати за кордон, з них в країни ЄС – менше 2%. А майже 60% наших співгромадян взагалі не мали можливості куди-небудь поїхати відпочивати, навіть в межах України.
По-друге, відбувся колапс на поліграфкомбінаті “Україна”, який не впорався з ажіотажем замовлень на виготовлення біометричних паспортів – при замовленні майже в 1,5 млн паспортів, в період безвізу надрукували близько 1 млн.
До речі, за три місяці дії безвізу 68% українців, що відвідали територію ЄС, а це 2,8 млн осіб, здійснили виїзд саме в Польщу. Хоча з огляду на те, що більше 60% громадян виїжджали саме автомобільним або автобусним транспортом, очевидно, що Польща виступає так званим “перевалочним пунктом” і не є кінцевим пунктом призначення. Це припущення підтверджує той факт, що Чехію, яка теж є привабливою країною як для туристів, так і трудових мігрантів, відвідало за цей період всього 22 тис. українців. Це майже в 130 разів менше, ніж офіційно виїхало до Польщі.
Тобто, перші три місяці безвізу пройшли без особливого реального збільшення виїзних потоків українців до країн ЄС. Але, в цілому, динаміку потрібно дивитися за підсумками як мінімум року дії безвізу. І мої прогнози такі: коли українці, які хотіли нелегально працевлаштуватися під виглядом “туристів”, отримають довгоочікувані біометричні паспорти (а це виявилося нелегко) – нас чекає чергова хвиля трудової міграції.
Нагадаю, безвізовий режим застосовується тільки для поїздок з туристичною метою. Але тут черговий парадокс: такі туристично привабливі країни як Італія, Франція, Іспанія, Греція, Хорватія за період безвізу, в сезон відпусток, офіційно відвідало всього 3,9% тих, хто виїхав. Висновки напрошуються самі…
І, перш за все, це буде відтік найбільш працездатного населення, дефіцитних робітничих кадрів і талановитої молоді. За найсвіжішими даними дослідження Центру Разумкова, кожен четвертий українець хотів би емігрувати в країни ЄС.
Ці процеси ще більше погіршують демографічну кризу в Україні і призводять до негативної диспропорції населення. Основні трудові мігранти – молоді люди 25-35 років. У країні залишаються пенсіонери та безробітні, які самі потребують виплат з бюджету. Все це призводить до дефіциту Пенсійного фонду і зниження інвестиційної привабливості України.
Тільки за 2016 рік Польща видала українцям 1,2 млн дозволів на тимчасове працевлаштування. Користь від того, що нібито українець, працюючи закордоном, буде відправляти гроші на батьківщину – сумнівна. Так як більшість молодих людей, які виїжджають, – ще не обзавелися власною сім’єю і дітьми, тому планують будь-якими шляхами залишитися в Євросоюзі і створити сім’ю вже там.
Нівелювати дефіцит кваліфікованих кадрів з країни можна тільки створенням сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні. Адже, коли витратна частина підприємця буде зменшена за рахунок скорочення податків і хабарів чиновникам, він зможе запропонувати конкурентну, в порівнянні з тією ж Польщею, зарплату своїм співробітникам. Ось тоді припиниться масовий відтік людського капіталу.
