Як дев’ятимісячна Пуся вищипує травку біля шістнадцятиповерхівки
Біля шістнадцятиповерхівки на проспекті Свободи в Ужгороді гуляє незвичний домашній улюбленець.
Попелястий кролик Пуся на червоному повідку для гризунів, наче собака, супроводжує свого господаря, 13-річного Миколу. Хлопчик одягнений у чорну кепку, шорти та кросівки. Він із любов’ю спостерігає, як його вухань пасе ще соковиту зелену траву.
«Пуся у мене перша домашня тваринка. Коли ми її взяли, вона мала всього два місяці. Зараз їй дев’ять, – із іскорками запалу в очах розповідає газеті «Наш Ужгород» юний господар. – Я дуже люблю тварин і давно мріяв про пухнастого улюбленця. Однак заводити котів чи собак не хотілося. Хом’ячка – також. Він маленький і гуляти з ним не можна».
Поява в родині Пусі для Миколки стала справжнім святом. Він із нею зараз нерозлучний.
«Я був у друга в гостях і побачив у нього кроликів. Мені теж захотілося мати свого. Попросив батьків купити мені вуханя. Вони дозволили. Купили ми його за 200 гривень. Вибрали з-поміж усіх найбільш активного. Її характер мені дуже імпонує», – ділиться думками хлопець.
Пуся справді дуже енергійна. Вона стрибає на зеленій зоні, бігає з хазяїном, при чому дуже швидко. Наздогнати цю парочку непросто.
«Мій кролик дуже грайливий, – веде далі розповідь юнак. – Любить гратися з домашніми тваринами. Має друзів і серед котів, і навіть серед великих собак. Не можу сказати, що Пуся ляклива, просто обережна. Вона спочатку придивляється, а вже потім знайомиться.
Буває, правда, що кролик і бешкетує. Наприклад, Пусі подобається гризти килим у квартирі, але Микола не ображається, розуміє, що у тварини такі інстинкти.
«Вона живе переважно у спеціальній клітці, – зізнається він. – Але я час від часу випускаю її гуляти кімнатою. Тоді вона щасливо носиться із кутка в куток. Виводжу її й на асфальт точити нігті, але вона обирає ґрунт і траву, своє природне середовище. Там лягає і насолоджується ароматом. Загалом із Пусею легко вжитися. Вона слухняна, займає мало місця і невибаглива в їжі».
Годує свого пухнастого улюбленця Микола переважно готовими сухими кормами для гризунів. Але кролик, за його словами, полюбляє взимку поласувати і сіном, купленим у зоомагазині, а влітку пасеться і ласує травою на газоні.
«Пухнастий і чарівний улюбленець – це дійсно неабияка втіха, – стверджує хлопець. – Однак, в перервах між тисканням тваринки (а робити це треба, насправді дуже обережно і не дуже часто) його потрібно годувати, і годувати правильно. Перш за все, слід мати на увазі, що кролики їдять постійно і великі перерви між прийомами їжі можуть виявитися для них згубними. Тому, буде правильним, якщо в клітці завжди будуть сіно або свіжа трава. І те й інше дуже важливе джерело клітковини, життєво необхідної вуханям. Дуже люблять кролики листя подорожника, кульбаби і конюшину. Можна включити в раціон також і інші дикорослі рослини. У клітці до того ж завжди повинна бути свіжа вода. Кажуть, що кролики люблять капусту. Так, але вона їм не корисна, тим більше у великій кількості. Капуста належить до соковитих кормів, а її сік може викликати досить серйозні проблеми зі шлунком тварини. Якщо все ж хочеться побалувати улюбленця капустяним листям, то краще давати йому верхні листки, які вже підв’яли, і то в невеликій кількості. Ласощами для пухнастика також може стати брокколі та цвітна капуста. Ці сорти більш корисні для кроликів».
Микола дуже щасливий, що має Пусю. Він із великим азартом оповідає всі тонкощі утримання тваринки.
«Його хочеться весь час брати на руки, гладити, притискувати до живота і чесати навколо вушок. Вечорами мені подобається лежати з кроликом на грудях і дивитися фільми»,- стверджує хлопець.
Пуся справді віддана своєму хазяїну. За весь час нашої розмови кролик не відходив. Насторожившись і піднявши вушка, Пуся уважно слухала нашу розмову. Коли ж ми попрощалися з Миколою, вухань віддано побіг за ним.
Дійсно, бути хорошими друзями можуть не тільки собаки.
Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ
