Чому подорожчали соціально важливі продукти: чого чекати далі
За рік ціни на м’ясо і яйця зросли наполовину, на молочку – на третину, а гречка подешевшала.
У жовтні виповниться рік, як Кабмін скасував державне регулювання цін на соціально значущі товари. Як свідчать останні дані Держслужби статистики, за цей час більшість соцтоварів подорожчали, причому деякі – на 30-45%, що в 2-3 рази більше, ніж середньорічна інфляція. Але окремі продукти зберегли свою ціну, а то і подешевшали. “Сегодня” з’ясувала, чому це сталося і чого чекати далі.
ЗА РІК. Нагадаємо, соціально значущі товари – це мінімальний перелік продуктів, який необхідний людині, щоб не залишитися голодною і отримати достатньо калорій і вітамінів. Торгова націнка на ці товари в роздрібній торгівлі не повинна була перевищувати 15% від оптової ціни. За постановою Кабміну №1548 від 1996 року до переліку соцпродуктів входили: молоко жирністю 2,5%, сметана (15%), сир (9%), масло вершкове (72%), олія соняшникова, яловичина і свинина I категорії (з кістками), ковбаса варена I сорту, птиця (тушки), хліб пшеничний з борошна 1-го сорту, хліб житній та житньо-пшеничний, борошно пшеничне вищого ґатунку, макарони з борошна I сорту, гречка, рис, яйця I категорії, цукор, овочі борщнабору.
За даними Держстату, за рік найбільше подорожчали м’ясо та яйця – на 45%. Кіло свинини коштує тепер в середньому 104 грн (було 72), десяток яєць – 18,5 грн (було 12,7). Далі йдуть молочні продукти і м’ясо птиці – зростання цін на 31-36%. Наприклад, літр молока коштує не 13 грн, а 17, кілограм масла – 95 грн (було 73 грн), куряча тушка – 55 грн/кг (було 41). Приблизно на рівень інфляції, яка за рік становила 16,2% (дані на серпень), подорожчали борошно, хліб і цукор (15-18%), трохи більше – рис (+22%) і “варьонка” (+24%) . А ось олія і дешеві макарони практично не змінилися в ціні. І тільки гречка подешевшала на 5 грн/кг (на 17%).
ЕКСПЕРТИ. Економісти і аналітики продринку безпосередньо пов’язують подорожчання соцпродуктів зі скасуванням механізму “стримування”, але бачать в цьому і позитивний ефект – ціни стали дійсно ринковими. Так, багато позицій коштують як в Європі, але це – стимул для подальшого підвищення зарплат українців до єврорівня.
“Дійсно, скасування регулювання цін призвело до такого зростання цін, – аналізує економіст Іван Нікітченко. – На жаль, держава не передбачила інших механізмів утримання цін, наприклад, зниження податків для виробників, а пільгову ставку ПДВ для сільського господарства і зовсім скасували, як і ефективний механізм субсидій сільгоспвиробникам. Також витрати аграріїв зросли через підвищення цін на паливо, добрива, зростання мінімальної зарплати. Стосовно вищих, ніж рік тому (в середньому на 60%), цін на борщнабір, то на них регулювання впливало слабо, більше впливають погані погодні умови і як результат – гірший урожай“.
Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко каже, що за більшістю соцпозицій ціни за рік вийшли на рівень світових або близькі до них, інші ціни залежать від попиту і пропозиції. “Ми експортуємо соняшникову олію, цукор, курятину, яйця, в результаті ціни на них на внутрішньому ринку вже такі, як за кордоном, – сказав нам Дорошенко. – Молочка, м’ясо, хліб теж до них наближаються. А ось гречка була раніше переоцінена, незважаючи на регулювання, тому за рік подешевшала через падіння попиту“.
Подальшого значного зростання цін на соцпродукти експерти не обіцяють, але до кінця року можуть подорожчати на рівень інфляції (оціночно на 2-3%) м’ясо, хліб і молочні продукти.
