Як обчищають гаманці закарпатців. Пішохідним мостом в Ужгороді заволоділи псевдожебраки
У листопаді Інтернет облетіла новина про бабусю, що випрошує милостиню в Києві на Хрещатику, а на Закарпатті має триповерховий будинок.
«Паралізована» аферистка, кажуть, наразі збирає подачки від ужгородців, оскільки у столиці її викрили.
Жінка, яку сфотографував журналіст газети «Наш Ужгород» також уже викликала зацікавленість серед містян. Пошкодувавши стареньку, їй хотіли допомогти, але на контакт вона йти не хоче і від розмов ухиляється.
Тим часом прохачів у місті стає все більше. І сумно, що пішохідний міст, який отримав назву моста кохання через величезну кількість замків на ньому, поступово перетворюється на міст жебракування. Однак бабуся дійсно винахідлива. Вона зайняла такупозиціюпоседпроходу, що її неможливо не помітити. При цьому обличчя вона ховає.
Щодня там чимало заїжджих гастролерів із райцентрів та сіл області та Ураїни намагаються розчулити закарпатців жалісними проханнями та піснями.
Непоодинокими є випадки, коли просити милостиню йдуть жінки з немовлятами. І це стосується не тільки ромів, у більшості з яких немає ні документів, ні місця роботи.
Нещодавно агенція «Malfaks» оприлюднила шокуючі дані: в Україні на 42 708 тисяч осіб населення налічується більше мільйона прохачів, які «працюють» на вулицях малих і великих міст. Крім того, з’ясувалося, що найбільше в державі жебраків – саме на Закарпатті, а також те, що-поміж усіх прохачів вони є найбагатшими.
Утім подавати чи не подавати милостиню незнайомим людям – особиста справа кожного. Хоча кожен із нас, індивідуально знає чимало таких,хто реально потребує допомоги. Тож , можливо, усе ж краще матеріально підтримати справді нужденних?
