Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 2 січня
День на Закарпатті пройшов післясвятково напружено.
Не встигли встановити фотозону «Я люблю Ужгород» після ремонту, як одну з літер вже поламали. По це zakarpatpost.net повідомили у газеті «Наш Ужгород». Не вкладається голову, як так можна.
>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
Чому в нас не вміють берегти міське майно? Невже спрацьовує той фактор, що тих, хто розбив серце Ужгорода досі так і не знайшли.
У останній день 2017 року хустяни виявили на кладовищі страшну знахідку – труп людини. Спочатку подумали, що хтось викопав небіжчика, але потім здогадались, що людина нещодавно померла. Перелякавшись, вони одразу викликали правоохоронців. Покійником виявився мешканець села Горінчево 1963 року народження, який нещодавно пішов з дому і не повернувся.
Цими днями журналіст закарпатської газети «НЕДІЛЯ» побував в унікальному куточку нашого краю – музеї «Старе село» у Колочаві. Як розповіли екскурсоводи, колись у верховинців не було потреби у великих хатах, населення жило дуже бідно, погано харчувалося, тож відповідно і мало невисокий зріст. Саме цим можна пояснити мініатюрність і ліжок, і самих осель. Крім того, люди не мали вдосталь навіть одягу. Виявляється, одні штани могли носити аж троє чоловіків з однієї родини. Аби знайти найкращий вихід із ситуації жінки шили їм довгі сорочки, схожі на сучасні сукні. У них було тепло і зручно й автоматично відпадала потреба одягати закарпатські ґаті.
2 січня 1611 року в замку Битчанський Град почався суд над графинею Елізабет Баторі, звинуваченою у тортурах і масових вбивствах молодих дівчат. Її було засуджено до смертної кари. 20 суддів заслухали десятки свідків і причетних до справи, котрі повідомили про 37 відомих їм жертв та про щоденник Баторі, в який вона занотовувала тортури 650 жертв. Щоденник так і не був знайдений і суд зафіксував кількість убитих у 80 чоловік.
Протягом минулого року Закарпаття відвідали близько двох мільйонів туристів, що приблизно на третину більше, ніж у 2016 році. Надходження до бюджету за надання туристичних послуг порівняно з 2016-м роком зросли на 34,5 відсотків. Найпопулярнішими для туристів районами стали Берегівський, Хустський, Свалявський та Рахівський, – повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА. – Це зумовлено насамперед термальними курортами та санаторно-лікувальними закладами, які тут зосереджені. До речі, той факт, що найпопулярнішим став саме Берегівський район, свідчить – міфи, які нав’язувалися центральними телеканалами про угорськомовні райони Закарпаття, де начебто не розуміють приїжджих, не спрацювали.
Зараз у мешканців нашого краю багато можливостей відпочити в горах. Є багато гірськолижних курортів, де можна відчути всі принади катання на лижах, сноубордах, санках. А ще сто років тому таку можливість мали далеко не всі. Спочатку аристократія розважалася полюванням серед засніжених гір. В Інтернеті є багато світлин у стилі ретро із впольованими тваринами. Що ж стосується справжніх спортивних розваг, то перші відомості про організацію напіввійськових змагань серед майбутніх солдатів із середовища ужгородської молоді датовані 1868 роком. Тоді були популярними, насамперед, ковзання на льоду та катання на санках. Починаючи з другої половини XIX століття подібне явище відбувалося і в спортивному житті інших міст краю — Мукачеві, Берегові, Хусті, Виноградові.
