Як закарпатські молодики колядувати ходили і обкрадали господарів
Різдво – пора, коли до хати в Закарпатті впускають будь-кого. Навіть зовсім незнайомих людей. Колядників частують і обдаровують грошима. А ті,в свою чергу, інколи користуються гостинністю хазяїв і вершать не зовсім праведні справи…
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
До Ярослави Пилип (із етичних міркувань імена всіх дійових осіб у матеріалі замінено) на Святий вечір ніхто колядувати не прийшов, хоча родина дуже чекала на дітей, що принесуть добру звістку і співом прославлять народження Христа. Найбільше хотілося побачити колядників маленькому трирічному Петрикові, який і сам поколядував перед тим батькові, правда через скап, оскільки чоловік не зміг до свят приїхати додому з Іспанії. Та гостей все не було, пише газета «НЕДІЛЯ».
Тільки наступного вечора у дзвінок хтось подзвонив. Ярослава виглянула у вікно і побачила на вулиці хлопців із вертепом. Троє молодиків настирливо стукали у двері і дуже хотіли увійти. Жінка спочатку думала навіть не впускати їх, аби не налякали малого сина, адже одягнені хлопці були в костюми і між ними був персонаж чорта. Однак Петрик і сам побачив незнайомців. Він дуже хотів подивитися на них ближче.
У хаті колядники поводилися, наче в себе вдома. Гримали на малого палкою, коли той наближався, а проспівавши першу ж пісню, почали просити від господині крім грошей і горілки, і тістечка, і ковбасу… Переляканий Петрик заховався у іншій кімнаті, а Ярослава весь час бігала на кухню все за новими й новими продуктами. Випровадити гостей із оселі було непросто. Вони то віншували ґаздині, то знову заводили чергову колядку, то просили почастувати їх… Нарешті коли вони пішли, Ярослава аж перехрестилася.
Минуло три дні… Ярослава збиралася йти на покупки і вирішила забрати гроші зі схованки в коридорі. Під скатертиною перед тим вона залишила 1200 гривень. Однак грошей на місці не було. Загубити їх жінка не могла, оскільки нікуди не виходила з дому а протягом усього Різдва крім колядників із бетлегемом у будинку нікого не було. Не довго розмірковуючи, жінка викликала правоохоронців. Вона й не сумнівалася в тому, хто поцупив гроші.
За кілька днів працівники поліції вийшли на слід горе-колядників. Як виявилося, Ярослава була не єдиною їхньою жертвою. 27-річний Юрій, 18-річний Дмитро та 17-річний Микола таким чином вирішили не просто підзаробити завдяки духовному піснеспіву, але й обчистити тих господарів, до осель яких їм вдавалося потрапити. Брали при цьому вони не тільки гроші, а все, що траплялося під руки. Для цього навіть один із них мав із собою завчасно приготовлену спеціальну велику торбу.
На щастя, далеко не всі ґазди впускали компанію в будинки, однак погостювали хлопцям все одно вдалося в багатьох місцях. Отже, до торбинки потрапило ще 5600 гривень, золотий ланцюжок, перстень, натільний хрестик, маленька ікона у срібній рамці, позолочений наручний годинник, телефон… і навіть жувальна гумка. А ще хлопцям вдалося розкрутити господарів на десять пляшок горілки, сім пляшок пива, чотири пляшки вина та на різні наїдки. Молодики раділи, що так вдало провели свята і вже готувалися збути поцуплене. Навіть знайшли клієнта на годинник. Проте не встигли, бо потрапили на гачок стражів порядку.
Як з’ясувалося під час слідства, ватажком у цій банді був найстарший Юрій. Він уже раніше мав проблеми з законом (також за крадіжки). Більш досвідченому і хитрому чоловікові легко вдалося схилити на хибний шлях двох зовсім молодих хлопців. Він обіцяв їм, що вони розбагатіють за одну ніч, що куплять собі все, про що давно мріяли (Дмитро та Микола були з дуже бідних родин). Звісно, мільйонерами трійця не стала. Навпаки – хлопцям довелося відповісти за скоєне.
Тож рішенням суду Юрій отримав три роки позбавлення волі, а Дмитро з Миколою – шанс на виправлення (один рік умовно).
Звісно, не вкладається в голові, як можна вершити чорні справи на велике світле і радісне свято… Утім не всі колядники такі. Проте після подібних випадків у багатьох краян назавжди зникне бажання впускати в хату незнайомців, навіть якщо вони приходитимуть із хорошими новинами та благими намірами.
