Чим відрізняються закарпатські весілля від не закарпатських – знає творець «Нашої файти»
Улюблений мультфільм закарпатців, у якому розкрито справжнє життя краян, без пафосу, без прикрас, але з гумором – відомий навіть дітям. Автор його ідеї, ужгородець Михайло Карпенко. Але говорили ми з ним про інше. Він розповів читачам закарпатської газети «НЕДІЛЯ» про найсвятіше для наших земляків – весілля…
—Михайле, Вас більше знають, як творця різних дотепних відео та завдяки мультику “Наша файта”, але.. Ви ще й працюєте на весіллях…
—Так. То наша основна робота.
—І чим відрізняються закарпатські весілля від не закарпатських?
—Грошима.
—А може якимось особливим колоритом?
—Насправді цим теж. Але завжди суть одна й так ж – люди приходять веселитися, танцювати, випити, порадіти за молодят.
—Чи були випадки, коли наречені брали шлюб у національному одязі, приміром, у закарпатських костюмах, вишиванках.
— Були різні весілля: угорські, ромські, румунські. І кожне з них має свої особливості. На угорських, скажімо, у певний момент, молода знімає біле плаття і одягає червоне. А ромські – галасливі, їх ні з чим не можна зрівняти. Це, ніби зайти на Корзо у годину пік, коли людей найбільше… Вони навіть про спокійні теми говорять голосно, емоційно, музика в них гучна. Хоча з ними дуже легко працювати. Але треба знати певні особливості.
— А іноземні весілля доводилося вести?
— Половина Закарпаття – іноземці. І офіційно, і неофіційно. А взагалі іноземці трапляються і ми любимо з ними працювати. Вони, як правило, на таких заходах знають двох-трьох людей і не переживають, що про них подумають інші, тож розслабляються. А в наших, на жаль, вкоренився комплекс, коли бояться, соромляться один від одного, переймаються тим, що про них скажуть інші… Іноземці ж вміють відпочивати, коли чують музику – танцюють і не має значення, яка це музика.
