Зґвалтування 15-річної мукачівки: жертва чи спокусниця
Чому о 4 ранку неповнолітня дівчина не була вдома?
Справа зі зґвалтуванням 15-річної мукачівки цими днями набула широкого резонансу. Подію обговорювали не лише в місті над Латорицею і не лише в межах області, про неї стало відомо всій Україні, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Винних знайшли і затримали, зараз вони чекають вироку суду, який і визначить їхню подальшу долю. Усе, здавалося б, справедливо і логічно. Утім у справі не все так просто, як здавалося б на перший погляд. Тож закарпатська газета «НЕДІЛЯ» спробувала розібратись, що відбулося насправді тієї фатальної ночі в Мукачеві, а головне – чому.
Як розповіли редакції нашого видання у Мукачівському відділі поліції, 10 березня о 4 годині ранку до правоохоронців поступив дзвінок від 36-річної матері потерпілої. Жінка повідомила, що її 15-річну дочку зґвалтували п’ятеро хлопців. На той час дівчина була вже вдома. Слідчі негайно виїхали до неї і опитали і її, і матір. Відтак дівчину доправили для проходження судово-медичної експертизи, яка мала дати висновок про стан здоров’я жерти насилля.
За словами начмеда Мукачівської ЦРЛ Мирослава Гавришка, огляд, згідно з законом проводили не у їхній медичній установі, як про це написали деякі видання, а в Закарпатській обласній дитячій лікарні, яка розташована у Мукачеві.
Головний лікар медзакладу Роман Шніцер це підтвердив.
Судмедексперти виявили на тілі мукачівки тілесні ушкодження, а саме синці на голові та на ногах. Тож логічно, що насильники застосовували до дівчини не лише сексуальне, але й фізичне насилля.
Наразі усіх п’ятьох підозрюваних затримано. Четверо з них були раніше судимими. Суд, на якому обирали міру запобіжного заходу для них проходив у закритому режимі. Це – передбачено законом і, як правило, у справах, де йдеться про зґвалтування, процедура відбувається саме так.
Отже, підозрюваних триматимуть під вартою протягом 60 діб, а їхні дії кваліфікуються за частиною 3 статті 152 Кримінального кодексу України як зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, що тягне за собою позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Але є ще кілька важливих деталей, про які ніхто не говорить.
По перше, журналісту газети «НЕДІЛЯ» вдалося поспілкуватися зі знайомою зґвалтованої дівчини, яка попросила не називати її імені. Вона характеризує мукачівку не надто позитивно. Щоб не нашкодити слідству, не будемо вдаватися в деталі, але, як виявилося, зі своїми ґвалтівниками потерпіла була добре знайомою, жила з ними в одному мікрорайоні і до одного з них додому пішла сама.
Звичайно, як кажуть, молоде – зелене, скоріш за все, дівчина не думала про наслідки. Але чому мати викликала поліцію лише тоді, коли заплакана дочка повернулася додому? Чому вона не заявила про зникнення дитини? Чому її не хвилювало, де вона перебувала до того часу? Адже о такій порі навіть дорослі чоловіки, які зловживають спиртним і ведуть не зовсім правильний спосіб життя, вже давно сплять у своїх теплих ліжках?
Скоріш за все, дівчина поверталася додому так пізно далеко не вперше.
Тож причина того, що трапилось, набагато глибша, ніж здається на перший погляд.
Чи вистачало їй уваги з боку рідних? Чому вона шукала тепла серед хлопців, які вже мали кримінальний досвід?
Звичайно, виправдати ґвалтівників також не можна, навіть якщо припустити, що їхня жертва сама спровокувала їх до статевої близькості. Адже оскільки вони були знайомими, хлопці добре знали, що вона неповнолітня і те, що сам факт сексу з нею, навіть за згоди обох сторін, є кримінальним злочином.
Тож те, що трапилось, не мине безслідно для всіх шістьох учасників події.
Насправді випадки сексуального насилля в нашому краї непоодинокі. Щоправда, такий на Закарпатті менталітет, що поліції повідом-ляють про таке рідко. Передусім через те, що найчастіше все відбувається у межах родин. Нерідко вітчими вступають у зв’язок із пасербицями. Найчастіше, дізнавшись правду, жінки розривають з ними стосунки, а з дочками відвідують приватних психологів, але не завжди.
Інколи матері продовжують жити з чоловіками-ґвалтівниками і у всьому звинувачують дівчат. Інша справа, коли неповнолітня стає жертвою насилля з боку чужих людей. Тут уже матері здебільшого не мовчать, пишуть заяви до поліції, а з дітьми працюють соціальні психологи. Але й то ще не все. Бо часом жінки уже ж оглядаються на думку інших і їх найбільше хвилює не те, що відчуває їхня дитина, а те, що про них як про матерів подумають інші.
Часто, на жаль, зґвалтування стаються через недогляд за дівчиною з боку дорослих, через те, що їй не вистачає любові і вона хоче її знайти абиде. У неї від самого початку синдром жертви, вона думає, що турботу треба заслужити. А потім сама притягує до себе ситуації, в яких дійсно стає жертвою.
Коментар психолога Руслани Тимко
Жінка як об’єкт сексуальної агресії виховується з дитинства. Вона або росте в родині батьків-тиранів, або навпаки – позбавлена належної уваги. Їй або забороняють усе, що пов’язано з протилежною статтю, або навпаки – не переймаються її вихованням. Так трапляється не завжди, але часто. У моїй практиці був такий випадок: 14-річну дівчину з Хустського району систематично ґвалтував вітчим. Мати тим часом була на заробітках. Якщо більшість фахівців працюють із наслідками, то я завжди намагаюся знайти причину, аби в майбутньому ситуація не повторилася, аби людина все пережила заново, переглянула своє життя. Наче у стрічці кінофільму. Це боляче, ритися у важких спогадах, але це необхідно. Якщо у когось болить зуб, можна випити знеболююче – і він певний час не турбуватиме, але якщо канал не почистити, не вилікувати його, невдовзі він знову заболить. Так от. Ця дівчина, будучи вже досить добре сформованою як жінка, часто ходила перед вітчимом у одних трусах. Звісно, вона бачила його зголоднілий погляд, їй подобалося дражнити дорослого чоловіка. Оскільки дружини протягом тривалого часу не було вдома, голодний у сексуальному плані вітчим накинувся на неї саме після чергового розгулювання кімнатою у напівоголеному вигляді. Ця пара розлучилася, у поліцію ніхто не заявляв. Жінка з дочкою переїхали жити в іншу область, а зараз у них усе добре. Але тоді вона сказала, що сумувала без матері, не мала до кого пригорнутися і їй дуже хотілося елементарного тепла.
А в ситуації, що склалася у Мукачеві, також потрібно поговорити з жертвою, нам не відомі деталі її життя. Скоріш за все, у неї також уже давно назрів внутрішній дискомфорт. Якщо з нею зараз не працювати, вона може мати проблеми з побудовою стосунків у майбутньому. І ні в якому разі її не можна засуджувати. Вона не винна. Вона ще дитина. Проблема, як на мене, криється десь у вихованні.
А щодо хлопців, то в нас історично так склалося, що з дитинства хлопчикам вбивають у голови, що вони повинні бути активними, бути завойовниками, носити почесне звання глави родини, демонструвати свою силу скрізь. На Закарпатті, до речі, у окремих населених пунктах досі такий патріархат, що лише чоловіків називають людьми, а жінка – ніби з іншої планети. Отже, природно, що часто чоловіки слова «ні» зовсім не розуміють. У нас навіть правоохоронні органи не сприймають всерйоз звернення жінок з приводу зґвалтування чоловіками. Бо це для поліції не насилля, дружина і так по праву належить чоловікові і свої подружні обов’язки просто зобов’язана виконувати. Але в даній ситуації те, що скоїли ці п’ятеро, їх не виправдовує. Скоріш за все, вони це зробили у стані сп’яніння. Із ними потрібно було працювати раніше, адже психологічні проблеми у них точно були, тим більше що четверо вже перебували за ґратами. Та тепер порада психолога їх зможе врятувати хіба що від депресії у тюремній камері.
Оксана ПРИЙМАК, газета «НЕДІЛЯ», екслюзивно для zakarpatpost.net
