Як наш земляк безкоштовно їздить працювати в Африку
Матвій Цимбал за кілька років побував у 23 країнах Європи, Азії, Африки та Північної Америки. Починав із подорожей Україною, маючи із собою всього 8 грн.
“Ми з моїм другом Нікітою десь дізналися про автостоп, хтось сказав, що це безкоштовно. Виріши поїхати так до Полтави, – розповів Gazeta.ua Матвій Цимбал. – У нас всього тоді було лише 8 грн на двох, з них 5-7 грн витратили, щоб переїхати міст через Дніпро. Брали з собою їжу. Пробули в Полтаві лише добу. Складніше було їхати назад. Нас довго ніхто не хотів підвозити, Нікіта уже махав годинником, типу візьміть ми дамо вам годинник. Кілька разів зупиняли автобуси і підвозили безкоштовно”.
Мандрівник подорожує 2-3 рази на рік. Був у Індії, країнах Африки, Мексиці, Ґватемалі, кількох країнах Європи, Фінляндії, Індонезії, Малайзії, Єгипті. Улюблене місце – острів Балі.
“З радістю жив би там півроку взимку. Це великий острів, дуже схожий за формою на Україну. Там багато різних маленьких магазинів, кафешок. Мільйон водопадів, є два чи три вулкани, джунглі, скейтпарки, вулканічні пляжі й ліси з мавпами. На Балі добрі люди, хороший сервіс і доступне житло. Ми винаймали кімнату у віллі. А харчувалися у різних закладах. Там досить дорогі продукти в магазинах, тому готувати самому вийшло б не дешевше, ніж поїсти у кафе”.
Черкащанин пояснив, чому Гватемалу вважають однією із найнебезпечніших країн Північної Америки:
“Гватемала потерпає від двох бандитських угрупувань. Йдеш, а навкруги сліди від куль. Я знайомився із колишніми учасниками цих банд. Вони вирішили змінитися, хто в школі працює, хто церкви будує. Там навіть є реабілітаційний центр для колишніх гангстерів. У ньому надають психологічну допомогу, і гарантують безпеку, бо ти не можеш так просто піти із банди, будуть переслідувати. Його відкрили самі ж гангстери. Я познайомився з одним із них. Його називали “Шорті”. Він був низького зросту. У нього так багато історій: як ледве не загинув, як сам у 12 років незаконно перебирався у штати, як змінився”.
Матвій Цимбал часто вирушає у місіонерські поїздки в Африку.
“Як волонтер я був у 5 країнах: Індія, Танзанія, Уганда, Руанда і Кенія. У Індії пробув 18 днів, цілий день ремонтували дитячі будинки. Увечері спілкувалися з дітьми, пригощали їх їжею з Макдональдсу. Не дивлячись на те, що в Індії гірші умови життя, ніж в Україні, американських фаст-фудів там набагато більше ніж у нас. У Кенії ми будували величезний танк для збору дощової води. У них жахлива вода: мутна чорна, така як у нас у калюжах. І вони таку п’ють. У магазинах вода та їжа продається, але у місцевих сільських жителів немає грошей”.
Анна Орел
