Чому двоє закарпатських грабіжників на Великдень вбили пенсіонера
А ще на це світле свято обкрали дві церкви
Хоч закарпатці вважають себе і побожними людьми, але багато хто ходить до церкви тільки для показухи. Навіть на великі релігійні свята, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Зокрема, два роки тому на Великдень у Хусті обікрали Свято-Благовіщенський храм. Зранку вірники прийшли на службу і виявляли, що задні двері кульової споруди виламані. З церковного інвентарю злодії не взяли нічого, однак «обчистили» касу і винесли гроші.
Священики викликали правоохоронців, винних затримали. Щоправда, покарання обмежилося штрафом.
У тому ж Хусті також у 2016 році перед Пасхою вкрали великодні подарунки, які громада євангельських християн-баптистів збирала для малечі, яка проживає у зоні бойових дій. Того разу крадіїв так і не знайшли.
Але такі злочини, як кажуть, це ще «квіточки».
Торік на Великдень закарпатець зарізав свою співмешканку. Трагедія трапилася на Львівщині. Тіло знайшли у лісопосадці. Як з’ясувалося, наш 54-річний земляк жив там у тимчасовий споруді разом із 35-річною уродженкою Херсонської області. Під час святкування чоловік напився і між ним та жінкою виник побутовий конфлікт, під час якого чоловік наніс їй два удари кухонним ножем у груди. Аби замаскувати сліди злочину, тіло відніс до лісу. Але його випадково виявив інший закарпатець.
Зараз йому «світить» позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.
Аналогічна трагедія трапилася кілька років тому на Іршавщині.
Там двоє озвірілих п’яних молодиків прямо на свято Воскресіння Христового по-звірячому вбили пенсіонера.
Коли 65-річний житель села Загаття Іршавського району не прийшов до рідних, вони почали непокоїтись, адже раніше щороку на Пасху він гостював у них. Тож рідні вирішили самі піти до чоловіка, аби подивитись, чи все з ним добре, чи не занедужав. Стукали вони-стукали, але ніхто не вийшов. На подив, двері виявились відчиненими. Зайшовши до будинку, вони втратили дар мови. Побачене шокувало. Бездиханне тіло господаря лежало на підлозі. Поруч було багато крові, а неподалік валялася закривавлена палиця. Було зрозуміло – старенького хтось вбив. Правоохоронці, що прибули на місце події почали обстежувати оселю. Одному з них здався підозрілим місцевий школяр. Він весь час крутився біля правоохоронців, задавав занадто багато питань, а потім таємниче зник.
Слідчий опитав усіх можливих свідків, аби знайти хоч якісь зачіпки і одна з них справді виявилася цінною. Листоноша розповіла, що сільський хлопчак незадовго до трагедії від неї кілька разів питав, чи дід уже отримав пенсію. Цим юнаком виявився той самий школяр, що так цікавився роботою поліціантів.
Отже, вони вирішили зустрітись із ним і поговорити. На подив, вдома хлопця не виявилось. Де він – батьки не знали. Це – насторожувало.
Тим часом інші правоохоронці знайшли ще одного підозрюваного. Цей був уже старшим і мав за плечима тюремний досвід. Привернув увагу слідчих чоловік тим, що вони помітили на його руках кров. Звичайно, це ще не доказ злочину, тим більше, що сам він стверджував, що поранився, коли колов дрова. Але ран навіть при поверхневому огляді долонь видно не було. Крім того, викликало недовіру й те, що на Великдень у нашому краї дрова ніхто не коле. А ще, сусіди розповіли, що кілька років тому цей хлопець уже обкрадав цього ж старенького. Щоправда, тоді все обійшлося і йому вдалося уникнути відповідальності.
Отже, правоохоронці зрозуміли, що молодик бреше. Проте приховувати правду він довго не зміг. Під час допиту закарпатець почав плутатись у показах, говорив усяку нісенітницю і згодом усе ж зізнався, що причетний до вбивства.
«Я розповів про діда своєму знайомому. Ми вирішили, що разом обчистимо його будинок. Чекали лише, коли він отримає пенсію», – розповів він.
Отже, разом зі школярем у перший день Великодня молодик хильнув для хоробрості горілки з пивом, аби напій був міцнішим і подалися в гості до пенсіонера.
Було пізно. Дід спав на дерев’яній лавиці. Злодії з ним не церемонились. Розбудили і почали вимагати, щоб негайно віддав гроші. При цьому одразу ж почали погрожувати, що якщо не віддасть їх добровільно, матиме проблеми. Старий стверджував, що пенсію ще не отримав. А заощаджень у нього немає. Це дуже розлютило грабіжників. Вони думали, що дід негайно вручить їм усі свої кошти і вони спокійно підуть з ними святкувати. Аби залякати старого, старший вийшов на двір і заніс дві дерев’яні палиці. Одну з них дав молодшому, іншу залишив собі. Вони щосили почали лупцювати жертву, щоб покарати за брехню. Били так, що невдовзі дідусь знепритомнів.
Але на цьому вони не заспокоїлись. Хоча фактично могли самі поґаздувати в хаті і пошукати ту омріяну пенсію, по яку й прийшли. Та зловмисники спочатку зв’язали діда сталевим дротом, аби він, коли прийде до тями, не міг навіть ворушитися і лише після цього пішли нишпорити кімнатами.
Гроші знайти їм справді не вдалося. Пенсіонер дійсно казав правду. Проте покидати житло з порожніми руками не хотілося. Тож вони взяли велику сумку і спакували в неї господарські речі, серед яких навіть станок для гоління, набір голок для шиття, ліхтарик. Прихопили також продукти: маргарин та горіхи. Чогось справді вартісного в будинку пенсіонера злодії не відшукали, тому задовольнили тим, що було. Найцікавіше, що забрали вони навіть туалетний папір та металеву табличку для воріт із написом «Увага, злий пес».
Після цього вони подалися далі святкувати, а діда залишили самотньо помирати в оселі. Якби йому вчасно надали медичну допомогу, життя вдалося б врятувати. Однак про те, що сталося, крім самих грабіжників ніхто не знав.
За вбивство старенького ініціатора злочину було засуджено на 8, а його помічника – на 7 років позбавлення волі.
Дивує, як холоднокровно вони знущалися над дідусем щойно повернувшись із церкви. Не вкладається в голову, як взагалі можна бути настільки жорстокими.
На жаль, «святкових» злочинів у нашій області чимало. Часто спонукає до нього алкоголь. Чомусь у багатьох родинах жодне застілля не обходиться без спиртного. Тож може традиції час ламати? Адже Світле Воскресіння Христове – не привід для того, аби напитися!
Марія УЖАНСЬКА, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
