Чим здивує Закарпаття на травневі свята?
Карпати і Закарпаття дуже підходять для того, щоб відчути нові емоції. Навіть якщо ти бував там не раз, знаєш де краще підніматися в гори і можеш по акценту людини сказати, з якого вона району. Сьогодні модно дарувати враження. Тому тут я поділюся з Вами своїм захватом від Карпат, а перевірити власний Ви зможете самостійно, на травневі свята.
Сон на вуликах. Раніше чула, що це дуже корисна річ. Гудіння бджіл під тобою та запах меду мають заспокійливий та оздоровчий ефект. Під горою стоять дерев’яні маленькі «будиночки» над вуликами, і в них постелені ліжка. Ти собі лягаєш, під тобою гудять у вуликах бджоли, вдихаєш запах меду – відпочиваєш. Бджіл у будиночку нема, тому боятися не треба. Якщо цікаво дізнатися про мед, пасіку і косметику, то господарі готові годинами розказувати про соти, як годувати бджіл, як робити мед, як його діставати і вийти не покусаним; як робиться природня косметика з меду, а ще пригостять гірським козиним молоком. Таких атракціонів багато по всіх Карпатах, а випробувані мною знаходяться у с. Сойми, пише yourtravel.help.
Гойдалка висотою з сосну. В горах біля с. Микуличин є величезна гойдалка – місцева розвага. Туди варто піднятися і покататися. А якщо хочеться особливого адреналіну – зробіть як ми: всілися на неї вдвох так, щоб не випасти, і попросили нас розгойдати сильніше. Враження таке, ніби ти летиш над селом, яке під горою. Страшно, цікаво і краєвид незабутній.
Навчитись грати на трембіті – традиційному інструменті горян. Їх майструють прямо тут, в горах, і допоможуть Вам вибрати найкращий. Обзавівшись новинкою, підіть із майстром в гори і спробуйте «потрембітити» . Не гарантую, що одразу вийде, але краса гір та заняття автентичним інструментом подарують приємні спогади.
Знайдіть покинуте село серед гір. В Кужбиї ми піднімалися близько двох годин. А все для того, аби побачити старе, покинуте село, де залишилися всього 2 людини. Дивне відчуття – одночасно цікаво і ностальгічно спостерігати закинуті хати, в колишніх кімнатах яких уже поросли дерева. Тут колись були школа та дитячий садок, жили люди, і навіть ходив автобус! Люди виїхали, спустилися в нижчі села, а скелети хат так і стоять, ніби привиди з минулого. Єдине, що досі працює – то колодязь і стара, намолена дерев’яна церква, в яку досі люди з сусідніх сіл приходять на свята. Поважають тут історію та духовність! Отак гуляєш собі колишніми фруктовими садами, які вже здичавіли без господарів, і уявляєш, які тут були вулиці, як вирувало життя, бігали діти.
Майте на увазі, що в Карпатах дуже притримуються релігійних традицій, тому у неділю тут не працює нічого і всі зранку гарні, як на свято, йдуть у церкву. На тиждень один «базарний день», коли треба все купити, і до обіду. Не купив – чекай наступного тижня. Всі фірми і магазини працюють в основному до 16-ти, а то й раніше, якщо це село і людям треба родину глядіти, худобу порати.
Про Лумшорські чани, в яких можна грітися у воді з різними «приправами» – травами, вже ходять легенди! Але насправді не тільки заради чанів сюди варто їхати. Найбільшим скарбом Лумшор, та й усіх Карпат, є природа. Тут можна повністю відпочити від міського шуму та напруженості, а спонсор Вашого релаксу – віддаленість села, гірське озеро, каскад невеликих водоспадів на річці, та величезні ягоди ожини.Для тих, хто любить кататися верхи – тут можна взяти коника!
Якщо хочете опинитися в Угорщині, не виїжджаючи за кордон – просто поїдьте в м. Берегово, або в села Астей, Косонь, Есень, Гуняді поблизу угорського кордону. Мало того, що тут можна поплавати в славнозвісних термальних басейнах, так ще всі навколо Вас говоритимуть давньою русинською мовою із закарпатським діалектом або угорською. Написи, таблички, оголошення – написані двома мовами.
Побачити ведмедів у їх природньому середовищі можна в Реабілітаційному Центрі Бурого Ведмедя. Національний парк має площу 12 гектарів, де живуть, під наглядом ветеринарів, ведмедики, які туди потрапляють після стихійних лих, цирків, зоопарків. Тут тваринок виходжують, годують, і вони привчаються до вільного, самостійного життя серед собі подібних. Можна не боятися, тому що людей і тварин розділяє міцна сітка.
В Закарпатті знаходиться єдина в Україні оленяча ферма, яка займає площу аж в 60 гектарів! Тут, у с. Велятино біля Хуста, живуть понад 150 оленів, які дуже люблять коли їх годують кукурузними паличками (корм Вам видадуть на місці). Але вважайте, що стадо може піти на цілий день пастися за кілька кілометрів від ферми, і Ви можете побачити їх усіх в далині. Крім оленів Вас тут радо зустрінуть вівці, які бігтимуть до воріт у Ваші обійми, а також кози, кролики, індики.
Хустщина багата на закарпатські «атракціони», і в кількох хвилинах від оленячої ферми варто заїхати на одну із сироварень, які працюють тут за швейцарською технологією; замовити собі банош – ситну закарпатську страву з кукурузної січки, сиру, молока та шкварок. Поки страва готується, ходімте дивитися як робиться сир! Виробництво невелике, тому за пів-години Вам все покажуть і подадуть дегустувати. Найдопитливіші можуть знайти для себе ще одну емоцію – зайти в хлів, де живуть сотні овець і баранів! Ці кілька сотень різних рогів та звуків зроблять Ваш вечір.
Дорогою обов’язково заїдьте в долину нарцисів, яка розташувалася в с. Кіреші біля Хуста. Весною вона перетворюється у 256 гектарів щастя! На травневі свята очікується пік цвітіння нарцисів.
Майже всюди в Карпатах можна власноруч піймати форель, яку Вам тут же і приготують на грилі. Сказати, що це смачно –нічого не сказати! Це потрібно пробувати.
Якщо Ви любите руїни замків – Вам в Королево та Невицьке. Тут можна зробити атмосферні фото і «доторкнутися» до історії. А біля Королевого, в с. Велика Копаня, проживає найбільше в Україні близнюків! Кажуть, що це все – чудодійна вода, яка тече з місцевого джерела. Тож, якщо мрієте про близнюків, або навіть просто гуляєте біля Королевого і замучила спрага – Вас в будь-якому випадку виручить джерело.
Річки та водоспади в горах – це життєдайні артерії, сила яких вражає. Тут Вам і пральня, і водний масаж, і сплави, кому що до вподоби. Залізши в воду, потрібно дуже добре триматися, тому що потік може Вас доставити не туди куди треба!
На озері Віта можна провести цілий день, плаваючи в катамаранах, човнах, або купаючись. Синевір – природний заказник, тому тут заборонено плавати. Але там варто побувати заради красивої природи та кришталево чистої води. По дорозі до Мукачева варто заїхати на водоспад Шипіт і послухати, про що ж будуть нашіптувати його стрімкі води?
Завершити подорож можна дегустацією смачних вин, наливок та сирів, які запропонують Вам у різних місцях, адже виноробних господарств тут багато. Ми були в Мукачеві, у винних підвалах Кельтського двору, виритих ще, за словами хазяїна, полоненими турками за часів Австро-Угорщини. Нас пригощали винами, особливо дівчатам сподобалося медове вино (це щось дуже ніжне і надзвичайне, не плутати з медовухою), палинками, егермейстерами, лікерами, а між цим всім – сирами власного виробництва, супроводжуючи дегустацію розповідями про інгридієнти та властивості всього.
І звісно, якщо ми вже в Мукачеві, то варто побачити замок Паланок, алею сакур, які цвітуть з квітня по травень, ратушу, церкви. Неодмінно зайти на каву з тістечком до кав′ярні-кондитерської Бондаренко, яка вже стала символом міста.
Ну і який же відпочинок без фестивалів? У травні Вас чекають на Закарпатті такі події:
- Майся фест, м. Ужгород
- Фестиваль бограчу, м. Берегово
- Гастрономічний фест “Огинь і мнясо”, м. Мукачево
- фестиваль вогняного мистецтва та шоу-програм “FIRE LIFE FEST, м. Ужгород
- День Святого Юрія, м. Ужгород
- Угочанська лоза, м. Виноградів
- День міста Мукачево
- Ніч в Ужгородському замку
- Берлибаський бануш – кулінарні традиції гуцулів Карпат, с. Костилівка
- Перечинський напівмарафон ім.Фекете
- День міста Перечин
- Срібний Татош, смт. Чинадійово
- Міжнародний день музеїв
- Всеукраїнський фестиваль “Карпатська Україна”
- Проводи отар на полонину, Міжгір’я
А Ви вже склали свій маршрут по Закарпаттю?
Тетяна Кубишкіна
