Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 9 травня
День на Закарпатті був багатим на події.
Торік закарпатська газета «НЕДІЛЯ» писала про випадок у Мукачеві, коли в закарпатки за ніч з’явилися на подвір’ї тисячі маленьких павуків і перелякана жінка не знала що з нашестям робити.
Зараз до редакції надійшов лист від ужгородки.
Оксана Мороз пише, що павуки облюбували собі перила при вході в будинок. Їх сотні, а може й тисячі.
У своїй книзі «Ужгород відомий і невідомий» Йосип Кобаль детально описує, як перероджувалася площа Корятовича, яких зазнавала змін у різні періоди.
Але ж князь насправді ніколи не жив в Ужгороді, не має до міста зовсім ніякого відношення. В Ужгороді було багато не менш визначних постатей, але все-таки багатолюдну територію у центральній частині міста назвали на честь одного з господарів «Паланку». Єдине, що пов’язує його з Ужгородом, так це те, що жив Корятович у той період, коли сучасна столиця Закарпаття отримала законне право на проведення ярмарків, утім це зовсім не є його заслугою. Зараз, до речі, так само нерідко перейменовують вулиці, керуючись при цьому не зовсім зрозумілими принципами.
У Закарпатській області в населеному пункті Богдан 9 травня група осіб погрожувала прикордоннику фізичною розправою. Про це повідомляє прес-служба ДПСУ.
“Невідомі схопили співробітника прикордонного відомства, закинули його в багажник автівки та вивезли на берег річки, де під фізичним тиском попередили, щоб він “не ліз туди куди не потрібно лізти”. Не виключено, що цьому передували дії охоронця кордону з ефективної протидії незаконній діяльності правопорушників на державному рубежі”, – йдеться в повідомленні.
Ситуація з браком кадрів в Україні досягла критичного рівня. Одна з причин — трудова міграція за кордон. Також люди почали частіше змінювати професію, бо не влаштовує зарплата, — говорить експерт ринку праці 45-річна Тетяна Пашкіна.— Наприклад офіціанти стають програмістами, бо там краще платять. Плинність кадрів в українських компаніях досить висока. Це більше залежить від внутрішніх факторів. Є фірми й підприємства, де люди працюють по 10 років. Бо влаштовує зарплата, мають соціальний пакет.
Яких тільки чудасій немає в Ужгороді. Винахідливі місцеві мешканці вміють вдихнути друге життя у все довкола себе.
Стара занедбана зупинка на вулиці Гагаріна (біля колишньої військової частини) вже зовсім здавалася нежиттєздатною. Але винахідники її «оживили». Щоправда, процес виявився тривалим і зайняв чимало часу, поки вона не перетворилась на паперову.
Зараз Ужгород поповнився мільйонами, а то й мільярдами нових мешканців.
Найбільше їх у парках, скверах та на набережних, де гніздяться птахи, де вирує інше, не надто помітне для людей життя. Аби їх побачити, треба пильно придивитися.
Багатотисячна армія клопів-солдатиків вишиковується наразі поміж деревами. Вони вирушають у похід набер6ежними столиці Закарпаття.
В Ужгороді ростуть дерева-рогатки. Багато таких каштанів на вулиці Толстого. Чому вони набули саме такої форми – знає лише сама природа.
Іще одна «рогатка» росте на Руській. Стовбур обмотав плющ, тож воно хоч і не схоже на ясен Масарика, але має подібного «квартиранта».
На заміну тюльпанам в Ужгороді у цьому році нові рослини на клумбах з’явилися досить оперативно.
Порівнюючи з попередніми роками, коли після того, як відцвітали одні рослини, інші могли висадити через місяць, а відведені для них зони заростали травою чи пустували, тепер озеленення міста проходить більш швидкими темпами.
Крім того, силами ініціативної групи «Сокоти свій варош» ужгородцями було висаджено трояндову Алею Єднання. З’явилася вона біля бібліотеки на вулиці 8 Берегзня. Включає алея близько 30 кущів троянд та гібіскусу.
Чи є ще десь таке варварське ставлення до природи, як у нас? Як же можна плювати у власний колодязь? Хіба головна закарпатська річка стала скотомогильником? Адже трупи виділяють шкідливу для організмів живих істот отруту.
Проте мешканці Рахівщини, принаймні деякі з них, мають на це власну думку. Забруднювати природу для них є нормальним явищем.
Цими днями трупи свиней плавали у Тисі. Помітила це Elena Lazorjak.
Закарпатські заробітчани побилися в Угорщині. Часом наші земляки на чужині знімають навантаження не лише сном, але й оковитою. А під час відпочинку теж не лежать, а розминають м’язи. Часом практикуючись на інших…
Так, зокрема, трапилося і з виноградівцями, які ніяк не могли вирішити, хто саме з них прибиратиме на кухні. Здавалася б, такий несуттєвий побутовий конфлікт можна вирішити добрим словом або хоча б додатковою пляшкою за виконану роботу, але ж ні… Наш земляк Микола вирішив по-іншому.
