Як ужгородські шестикласниці уже працюють провідницями
Яка під силу навіть не всім дорослим
Нещодавно в Ужгороді запрацювала дитяча залізниця. Наразі – це вже третій сезон її роботи після багаторічної вимушеної перерви, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Вона є унікальною родзинкою міста, адже проїхатися в маленьких затишних вагонах вздовж набережних, помилуватися чудовими краєвидами аж до Підзамчого парку дійсно захоплює.
Це – чудова атракція як для ужгородців, так і для туристів, тим більше, що дитячих залізниць в Україні всього дев’ять і ужгородська хоча й має найкоротший маршрут, але є найбільш модернізованою і сучасною.
Цікаво, що після відкриття залізниці у 1947 році, дітей спочатку возили дерев’яними вагонами. За більш ніж 70 років існування вузькоколійки бувало всяке – змінювалися назви станцій, локомотиви, працівники.
А зараз гостей зустрічали у справжньому спеціальному одязі маленькі залізничники. Діти раділи нагоді спробувати себе у такій важливій дорослій роботі.
Олександра Шпонтак і Злата Булеца – шестикласниці.
Дівчата розповіли журналісту закарпатської газети «НЕДІЛЯ», що стати провідницями їм запропонували у школі і вони одразу погодились, було цікаво більше дізнатися про роботу залізничників. Незважаючи на спеку, вони мали бадьорий вигляд, усім усміхалися. Перед тим, як приступити до виконання професійних обов’язків, із ними провели інструктаж. Одна з дівчат зізналася, що хотіла б стати провідницею, що її мама зараз на заробітках і навіть не знає, що її дочка вирішила попрацювати у вихідний. Інша ж повідомила, що мріє стати стюардесою, і що її мама також колись мріяла про таку роботу.
У мініатюрній формі обидві маленькі провідниці здавалися більш дорослими. Вони стежили за порядком на пероні і наказували пасажирам не заступати за жовту лінію. І їх усі слухали. Були поміж ними і хлопці, і справжні залізничники. Під час зупинки у Підзамчому парку Олександру та Злату обступили з усіх боків. Їх розпитували, з ними багатьом хотілося сфотографуватися і вони нікому не відмовляли. Хоча до маленьких моделей вишикувалася ціла черга. Для фотосесії та отримання відповідей на всі питання було всього 10 хвилин, поки залізничники змінювали локомотив, але дівчата встигли все. Жваві та життєрадісні вони попрямували знову у маленькі вагони. Під похитування поїзда за віком змінювалися пейзажі і кожен радів незабутній подорожі. Всередині було гарно, стелі та стіни розмальовані малюнками у вигляді відбитків дитячих рук.
Також у поїзді зупинки оголошували саме діти. Вони повідомляли пасажирам про станції і незважаючи на галас, така інформація сприймалася дуже уважно. Маленькі провідники справді дуже старалися, аби поїздка усім сподобалась. Працювали вони надзвичайно старанно.
Тож мандрівкою пасажири залишились дійсно задоволеними.
У цей же день біля центральної станції «Молодіжної» запрацював єдиний у місті бювет із питною водою. Це – цікава родзинка столиці Закарпаття. Тим більше, що бювет має оригінальну форму і вода б’є ключем із нього у вигляді фонтану. Відкрито його було ще в 70-х роках. За словами старожилів, колись в Ужгороді подібних «водопоїв» було декілька. Зараз залишився єдиний. Щоправда, біля дитячої міської лікарні функціонує ще один – із мінеральною водою. Але її пити багато не можна.
До речі, працюватиме дитяча залізниця в Ужгороді протягом усього літа у святкові та вихідні дні.
А в день запуску усіх бажаючих возили безкоштовно. Щоправда, на подив, між пасажирами було приблизно 70 відсотків дорослих і лише 30 – дітей.
Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
