Чому закарпатка ревнувала чоловіка до першої дружини і чим це закінчилося
Нічого не могла із собою зробити. На вихідні він забирає малого Назарчика на прогулянки. І, звичайно, заходить у квартиру до колишньої. А я в цей час просто кусала кулаки від люті. Я готова була одразу зірватися і вдертися в цю квартиру. І накричати на колишню. Своїми інтрижками вона заманює чужого чоловіка у своє ліжко. Бо саме такі картини я малювала в своїй уяві, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
Розумію, наскільки це смішно збоку виглядає. Адже це я, а не вона відбила чужого чоловіка. І в той час, коли я кохалася з ним, вона теж, напевно, страждала. І, можливо, страждає і зараз, думала я.
Я вже сто разів планувала зустрічі із нею. Розуміла, яке це з мого боку приниження. І не могла добрати слів, які маю сказати. Але одного разу доля сама про це подбала і звела нас. Ми зустрілися на одній із конференцій, адже ми обоє – вчителі. Вона чомусь виглядала щасливою і це мене бісило. Не інакше, як влаштовує пастку для мого чоловіка і вірить, що поверне його назад.
Вона якраз поверталася додому і вже сідала в таксі. За кермом був якийсь чужий чоловік, який дуже ніжно до неї ставився. У машині залишалося ще одне місце. І вони гукнули, хто ще їде з ними додому.
Всі знали, що я живу у тому ж місці, що і Наталя, тому стали виштовхувати мене з натовпу. Але ніхто не знав, які у нас стосунки і ким ми одна одній доводимось. Чоловік у автівці теж приязно кивнув – мовляв, скільки можна чекати, вже бо пора їхати. Наталя теж запросила мене сідати.
Так я опинилася в автівці із суперницею. Поступово всі пасажирки вийшли і залишилися ми утрьох. Я зрозуміла, що Наталя по вуха закохана в цього чоловіка, а він відповідає їй взаємністю. І ні про яку любов до колишнього у неї не може бути й мови. На прощання вона приязно мені посміхнулася, наче ще раз стверджуючи, що відбирати найдорожче у мене вона не має наміру і бажання.
Тому дорогі дівчата і жінки! Не витрачайте стільки часу та сил на ревнощі. Адже ви бачите світ тільки з одного боку. А він ой який багатогранний! Як я тепер жалкую за кожною хвилиною, яку присвятила ненависті, а не радості і вдячності до життя.
Вдома я розповіла про історію з поїздкою своєму чоловікові. Не приховала і того, що у його колишньої дружини – новий залицяльник. Виявляється, він про це давно знав. А потім хитро примружився і засміявся:
– Ну що? Тепер ти спокійна, що вона не збирається відбити мене назад?
Мені стало дуже соромно. Виходить, що він вгадував мої думки увесь цей час! І ніколи не виказував їх, щоб не образити мене.
Аліна ПОПОВИЧ, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
