АНОНС. Чому закарпатські міста не варто багато засаджувати сакурами, які дерева садити та чи можна воскресити скелети каштанів
Біолог Ярослава Гасинець: «Чудовими, а часто й універсальними озеленювачами є наші старі добрі види: липи, клени, ясени, дуби, горобина»
Останнім часом закарпатці все більш активно обговорюють питання озеленення своїх міст. Особливо багато говориться про зелені насадження в Ужгороді. Справді, у місті є певні проблеми, але чи все настільки погано?
Про це під час наших «Недільних бесід» у прес-центрі закарпатської газети «НЕДІЛЯ» розповіла декан біологічного факультету УжНУ Ярослава ГАСИНЕЦЬ.
Пані Ярославо, розкажіть про сучасні проблеми озеленення Ужгорода.
Зелені насадження є невід’ємною складовою будь-якого населеного пункту. Їх локалізація та асортимент в архітектурних планах прописуються з не меншою точністю, ніж проектування будівель, комунікацій, доріг. Озеленення сучасного міста є регламентованим процесом, не менш точним, аніж правильне прокладання комунікацій. Очевидно, вперше містобудівний процес в Ужгороді, суворо підпорядкований генеральним планам, з наміченою стратегією розвитку, отримав свій розвиток за часів Чехословацької республіки. Саме тоді зелені насадження вулиць як повноцінні об’єкти потрапляють на карти генерального плану. У майбутньому подібних принципів, хоча часто на практиці і не зовсім витриманих, намагались дотримуватися і за радянського періоду історії міста. Саме за радянських часів (1982 р.) і був прийнятий останній, юридично актуальний і на сьогодні план озеленення міста. На жаль, за часів незалежності України процес озеленення міста як невід’ємної архітектурної частини полісу був залишений на самоплив і час від часу хаотично регульований вольовими рішеннями чергової влади міста. Як результат – значна частина зелених насаджень втратила свій естетичний вигляд, багато дерев є перерослими, перестиглими, пошкодженими хворобами та шкідниками, спотворені варварським коронуванням тощо.
Обрізка дерев в Ужгороді – болісне питання для багатьох. Спотворення насаджень псує естетичну принаду і, ймовірно, впливає на стан самих насаджень. Подібна сумна картина у минулому році спостерігалася також у Мукачеві та Хусті, де цілі алеї перетворилися на виставку скелетів, а не на живі куточки. Чи є якесь наукове пояснення такій обрізці? Чи впливає вона на здоров’я дерев?
Безперечно, що дерева в місті, як і загалом в усіх штучних насадженнях, потребують догляду, зокрема формуючої обрізки. Така обрізка повинна розпочинатись зі стадії молодого саджанця і далі проводитись у міру потреби – залежно від місця розташування дерев, композиційних завдань та інше. Зокрема, у великих парках та лісопарках деревам дозволяють рости вільно, видаляючи тільки аварійні гілки.
Зараз часто піднімається питання про те, що навесні наносити шар вапна на стовбури дерев не потрібно, що це – лише пережитки радянських часів. Отже, побілка дерев захищає дерева від шкідників чи ні? Хворі каштани в Ужгороді. Про це відомо багатьом, але дієвих методів лікування дерев ніхто не застосовує. Чи можна їх врятувати? Чи взагалі каштани – кращий варіант міських насаджень для Закарпаття? Чи може їх варто замінити на якісь карпатські дерева?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері закарпатської газети «НЕДІЛЯ».
Купуйте свіжий номер газети «НЕДІЛЯ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 18 травня.
