«Я люблю тебе!» Закарпатка гадала, що збожеволіла, почувши, що з нею заговорив кіт
Моя теща – зовсім не чудовисько, як про це люблять говорити в анекдотах. Але є в неї один недолік – вона страшенно ненавидить котів. Ну, чомусь їх просто бачити не хоче. У нашій квартирі є кіт, якого ми назвали Попіл. Тому що він такий попелястий, але дуже лагідний, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
Але як він не лащився до моєї тещі, бачив, що зламати її ненависть не вдається. Я теж бачив, як він старається. Попіл вже був ладний цій впертій жінці мишей приносити в ліжко замість сніданку – тільки б вона мило до нього озвалася.
А якогось дня таки зважився на героїчний вчинок – застрибнув до неї на коліна. Теща одразу ж кинула ним об стінку. Кіт нарешті приземлився і лагідно пробурмотів:
– Я тебе люблю Я тебе люблю! Я тебе люблю!
Теща ледь не посивіла. Кіт до неї заговорив людською мовою А Попіл раптом замовк і дивився на неї переляканими очима. Хтозна, чого йому буде вартувати такий вчинок? Може, знову об стінку?
Про все те, що сталося, теща розповіла нам, коли ми повернулися з роботи. Вона боялася, що ми будемо називати її божевільною. Бо інакше це пояснити просто неможливо. Я вона здивувалася, коли ми з дружиною зайшлися сміхом. Ми побачили місце, де це сталося. І знаєте, куди приземлився Попіл. На ліжко нашої дочки. Під ковдрою лежала лялька на батарейках, яка вміла вимовляти кілька фраз. На той момент вона була налаштована на фразу «Я тебе люблю».
Теща полегшено зітхнула і сама розсміялася. Вона несміливо потягнулася до Попіла і нерішуче погладила його по спині. Хай там як, але він боровся за свою любов.
Кіт відповів її такою бурхливою вдячністю, що встояти перед цим було неможливо. Отак вони помирилися. А ви кажете – теща, теща. Коли у вас з тещою – важкі стосунки, підкиньте їй кота. Може, він її навчить любові до ближнього.
Петро КРАСНЯНИК, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
