Чому автокефалію Української церкви перенесли на осінь

Про це пише gazeta.ua.

У квітні синод Вселенського патріархату ­прийняв до розгляду звернення про надання Українській православній церкві статусу помісної — такої, що ні ­ієрархічно, ні адміністративно не є частиною іншої. Із проханням звернулися президент, Верховна Рада, представники українських православних церков. Петро Порошенко висловив сподівання, що до 1030-річчя хрещення Русі 28 липня цього року Вселенський патріархат ухвалить рішення й Українській церкві нададуть томос — указ про проголошення автокефалії.

• Що спільного між Османською імперією, Закарпаттям та сучасними політиками?

— Затримка пов’язана з тим, що священний синод у Константинополі не виконав умови, які поставив перед ним вселенський патріарх Варфоломій, — пояснює Олександр Саган. — Це процедурна тяганина. Церква — досить бюрократична структура. Їй треба час для прийняття важливих рішень.

Російський вплив тут теж є. Москва погрожує розколом вселенського православ’я. Тож Константинополь вимушений іти їй назустріч у певних моментах. Однак попри намагання Російської православної церкви процес не замре. Вони пхають палиці в колеса, але зупинити машину не зможуть.

Перенесення розгляду українського питання не означає, що Константинополь дав задню. Вселенський патріарх має однозначну позицію з цього приводу. 1 липня він прямо сказав, що Україна не є канонічною територією Московського патріархату. Ми перебуваємо під юрисдикцією Константинополя. І саме він буде приймати рішення про статус Української церкви. Ця заява — точка неповернення. Обставини можуть відтермінувати створення Української помісної церкви, але знищити цю перспективу ніхто не в силі. Ця історично виправдана подія точно станеться.