Аліна Кучинська з Мукачева – тамада, ведуча свят, разом з чоловіком Дмитром Варгою дарують «живу музику» та пісні на різноманітних заходах. Весела, позитивна, жвава. Однак під час спілкування з нею, відкриваються такі штрихи до портрету життєвої долі героїні, що мимоволі думаєш: «Куди тим мексиканським та бразильським серіалам!», пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Це було у віці 15 років, коли мені робили чергову операцію на травмованій нозі. Від больового шоку я впала в кому і 4 хвилини знаходилася в стані клінічної смерті. Пригадую, як підіймалася над власним тілом, бачила, як мене оперують. А коли піднялася вище, моя покійна сестричка завернула назад, сказавши, що мені туди ще не час.
Наскільки легко було виходити з власного тіла, настільки важко повертатися. Це такі жахливі відчуття, які я запам`ятала на все життя.
А сестричка, хоч і з того світу, супроводжує мене все життя у видіннях. Вона і дітям моїм імена дала, і з Дімою звела, підказала уві сні, що це – моя людина. Стільки пережито тяжкого, неймовірно болючого. Але саме після переїзду з Житомира до чоловіка в Мукачево, я ніби заново на світ народилася. Життя сповнилося світлом, любов`ю. І ми обоє теж стараємося нести іншим любов і світло. Вже четвертий рік співпрацюємо з проектом з озвучення книг для інвалідів зору. Незважаючи на інвалідність, живемо повноцінним життям, працюємо, заробляємо. І хочемо побажати кожному в Новому році насамперед любові і порозуміння, адже саме любов сповнює змістом наше життя. А ще – ні за яких обставин не опускати рук і жити повноцінним цікавим життям.