Чи дійсно мегакурорт «Свидовець» може бути небезпечним для закарпатців?
Останнім часом ведеться надзвичайно багато дискусій із приводу будівництва курортно-рекреаційного комплексу «Свидовець». Серед наших земляків є як прихильники курорту, так і ті, хто виступає проти його зведення. Маніпулюють питанням не лише забудовники, але й політики. Чим же «Свидовець» може становити небезпеку для нашого краю?
Про це газеті «Неділя Закарпатські новини» розповіла кандидат біологічних наук, еколог, співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття, експерт-еколог ГО «Екосфера» Оксана СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК.
— Питання дуже складне. Фактично Свидовець – це один із останніх диких куточків Карпат, що має високу цінність не тільки за своїм біорізноманіттям, але й фактично це – ДЕПО води усього верхів’я Тиси.
Там досить тривалий час гори залишаються засніженими і там є 9 льодовикових озер. Фактично Свидовець – це парк льодовикового періоду, біологічна, гідрологічна, геологічна пам’ятка, адже в тих озерах живе унікальна гідрофауна не те що для України, але й для всієї Європи. Ніде в Карпатах немає таких видів живих організмів, які є лише в одному озері на Свидовці. Треба розуміти, що та територія з усіх боків захищена пралісами, там є об’єкти природо заповідного фонду і їх створювали не просто так, а для того, щоб зберегти озера й територію водозбору. Сама ріка Чорна Тиса також є об’єктом Смарагдової мережі, як і Свидовець. Крім того, Чорна Тиса є ще й іхтіологічним заказником, що свідчить про те, що там є цінні види риби, їхні нерестилища та місця нагулу, а цілісність і непорушність території водозбору забезпечує якість та кількість води. Якщо там, у Рахівському районі, ніде немає населеного пункту більше 15 тисяч населення, то в горах де й формується цей водозбір, пропонують збудувати ціле туристичне містечко на 22-28 тисяч людей. Це як Трускавець. Там уже є проблема з колодязною водою, бо всюди у Карпатах ми вже відчуваємо наслідки змін клімату на планеті. Ми бачимо, як падає водність у річках Карпат. А вода – це ресурс, із яким доведеться місцевому населенню ділитися з таким потужним комплексом, який споживатиме значно більшу кількість води та енергії, ніж сьогодні їх споживають у Ясінях чи в селі Чорна Тиса. Адже людина в селі споживає набагато менше води, ніж будь-який вимогливий турист, що приймає п’ять разів на добу душ, якому потрібен зливний туалет, щодня чисті рушники та багато іншого. Люди просто не думають над тим, чи там, внизу, для них залишиться ще води чи ні, щоб попити їм самим та напоїти худобу. А що станеться, якщо екосистема, яка зараз забезпечує цей регіон якісною питною водою здеградує?! Наслідки можуть бути дуже непередбачуваними. Я дивилася Схему планування території Закарпатської області – основний містобудівний документ Закарпаття – і там в пояснювальній записці чітко вказано, де у Рахівському районі і на скільки потрібно збільшити спроможність туристичних комплексів приймати туристів. Мова йде якраз про ці 22 тисячі, але з них – 10 тис. у Ясінях, 5 тис. у Рахові, 5 тис. на турбазах у долині Білої Тиси тощо. Там вже існують турбази, існує інфраструктура, гірськолижні витяги і траси, під які теж колись рубали ліс. Їх просто треба реконструювати. Чому не реанімувати це? Чому не дати робочі місця всьому району? Тим більше, що ці об’єкти розкидано рівномірно по усьому Рахівському району. Тож чому не зменшити тиск на одну точку, яка є цінною саме в природному плані? А що буде, якщо курорт почнуть будувати, виріжуть ліс і раптом трапиться економічний спад і його спорудження не зможуть завершити, адже будівництво планують здійснювати протягом 12 років. Чи не є неоправданим ризиком будівництво найбільшого в районі міста високо в горах виключно для туристів? Будь-яка світова чи регіональна економічна криза призведе не неминучого запустіння та деградації цього місця. Туристичне місто вимре, а природні ландшафти буде зіпсовано назавжди. Дуже ризиковано ставити такого монстра в основу всієї економіки маленького куща. Крім того, ні з Ужгорода, ні з Лопухова туди доїхати неможливо, нормальних доріг немає. Тож чи поїдуть туди туристи так масово, як очікується? Можливо, з Буковеля, для мешканців іншої частини України дорогу із зроблять, але з чим залишаться закарпатці? Тобто, чи матиме з цього користь наша область? А європейський турист туди не приїде, не той рівень сервісу. Жодна людина, яка може поїхати в Альпи, де є широкий спектр якісних туристичних послуг, не їде в Буковель і навряд чи поїде у Свидовець. А курорт передбачається зробити у 5-6 разів більший за Буковель, де, до речі, теж немає повної наповненості. Отже, виникає ряд питань… Звичайно, ми повинні говорити про розвиток того регіону, але можливо акцент треба ставити на багато маленьких курортів, а не на одного гіганта. Наприклад, як у Пилипці, Воєводині, Ізках та в інших куточках області.
