Чому кожна ужгородська родина – це справжня домашня війна
Цього сезону серед ужгородців найбільш популярний стиль «прощавай, молодосте»
Коли ідеш ужгородською вулицею, публіка просто кидається тобі в очі. Під ноги теж, але в очі частіше. Не встигаєш увертатися. Тож ходиш вічно з підбитим оком і зраненою душею. Люди у нас дуже різні, але кожна людина – золото. А от коли вони збираються разом – це щось страшне. Тому фестивалі, базари, мітинги, різні народні гуляння – джерела проблемної енергетики. Із натовпу завжди видираєшся пом’ятим, зі стійкою огидою до себе і довкілля. Просто фізично відчуваєш численні проблеми, якими переймаються оточуючі, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Багато хто думає про те, як він одягнутий. Воно й правильно, адже одяг не так увінчує, як розвінчує нас. Це гірше від Фейсбука, бо без соціальних мереж можна прожити, а без одягу – не дуже. Цього сезону серед ужгородців найбільш популярний стиль «прощавай, молодосте». Ретро-мода тут завжди була у фаворі, але нині вона витіснила практично усі інші тренди. При цьому бувалі у бувальцях речі поєднуються з якимись божевільно яскравими аксесуарами, котрі засліплюють, гіпнотизують і вводять у транс. Багато хто іде вулицею, відчайдушно репетуючи – інколи за допомогою блютузу, але найчастіше просто приклавши мобільника до вуха. Рухи максимально уповільнені, тому ефект, що ти перебуваєш у якомусь стереофільмі про зомбі – повний.
Багато хто на ходу виховує своє підростаюче покоління, яке мало старше покоління у носі. Воно живе на своїй хвилі, має власну етику, психологію і фізіологію. Воно розвивається за діалектичним законом заперечення заперечення і гадає, ніби у нього все буде краще, ніж у предків. У результаті все збувається з точністю до навпаки, та це все одно нікого з молодих не зупиняє.
Але найбільше людей обтяжено своїми подружніми проблемами. Бо кожна ужгородська родина – це справжня домашня війна, причому жодних приводів для неї зовсім не треба – досить, що дві абсолютно різні людини вимушені жити разом. Був колись мультфільм про дивну істоту, яка з одного боку пес, а з іншого – кішка. Оце і є типова ужгородська сім’я, тому один кінець гарчить на інший постійно.
Не може бути добрим чоловіком той, хто любить істину більше, ніж дружину. А істина для чоловіка – це геть усе. Вона, звичайно, у вині, але не тільки. Усі чоловіки порівнюють свою жінку із чужими. Одні роблять це регулярно, а інші – раз-два на рік. Чесно кажучи, різниці ніякої. Але завжди жевріє надія, що наступного разу поталанить. Це і підтримує життєві сили чоловіка.
Натомість жінка хоче, щоб її хотіли, коли вона хоче. Байдуже – хто і як. Але – сильно, самозречено. Тільки тоді вона заспокоюється. Кожен хоче знати, чи його дружина найкраща. Тимчасово, звісно, але заспокоюється. Волосся починає виблискувати, а голос перетворюється на муркотіння. Шкода, що ненадовго.
Тому для чоловіка сім’я – це фронт. І вічний бій, нам спокій тільки сниться.
А для жінки – це глибокий тил. Настільки глибокий, наскільки місткою може бути тільки її власна натура, куди влазить геть усе. Вони ж бо пам’ятають нікому не потрібні дати і забувають приготувати вечерю. Романтичні жінки якось не загострені на побут. Натомість чоловіки настільки приземлені, що побут – то святе. Бо любов приходить і минає, а їсти хочеться завжди.
Схоже, що дві половинки притягує виключно їхня несхожість. Потім вони роками героїчно намагаються відчепитися одне від одного, але дзуськи! Бо шлюб – то така справа, де одна сторона завжди неправа, а інша – чоловік. Або ж жінка. У різних пар по-різному. Доведення власної правоти часто заступає собою усі інші пріоритети. Багато сімей тримаються саме на оцьому нескінченному з’ясуванні стосунків. Це якщо вони вчасно не підписали шлюбну угоду – заповіт на випадок смерті шлюбу. Інструкція по розділу шкури убитого ведмедя: як її правильно розчленувати. Бо всякий контракт врешті-решт провокує, щоб його реалізували.
Ужгородський натовп – сильна річ. Штука, сильніша за «Фауста» Гете. Якщо у великих містах публіка давно атомізувалася, кожен сам по собі, то у нас це ще єдиний організм, який намагається і тебе обов’язково проковтнути і перетравити. Можеш скільки завгодно прикидатися, що ти неїстівний – це не діє. Натовп всмоктує тебе, пропускає через власні нутрощі, але і розстається з тобою теж без особливих сентиментів.
Сергій ФЕДАКА, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
