Цими днями на Закарпатті побував відомий мандрівник і блогер з Естонії Арно Павел.
В Україні естонець уперше був під час служби в армії, вдруге – у 2016 році і зараз – утретє. 71-річний відчайдух і екстремал мандрує країнами колишнього Радянського Союзу уже 5 років, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
На Закарпатті Арно був вперше. Він навмисне вибрав маршрут не в туристичні міста – Ужгород, Мукачево, Берегово, а в більш гірські райони, оскільки більше всього його цікавили Карпати. Із журналістом газети «Неділя Закарпатські новини» Арно Павел зустрівся в Хусті, куди приїхав із Міжгірщини разом із Марією Бойко зі Львова.
На Закарпатті і літали, і плавали, і сідлали двоколісних «коней»
Наше знайомство почалося з телефонного дзвінка Марії. Дівчина, яка працює в туристичній компанії у Львові розповіла, що зараз вона на Закарпатті… і не одна, а з дуже цікавим гостем.
«Із Арно ми познайомилися два роки тому, коли він долав дуже цікавий маршрут – 27 тисяч кілометрів Далеким Сходом. Тоді він заїхав на територію України, оглянув східні області, на дві доби зупинився в Києві, відвідав Чорнобиль. Саме там він почув, що є таке місто Львів, у якому варто побувати. Тож замість того, щоб повернутися в Естонію він завітав до Львова. Оскільки я працюю у туристичній фірмі, нам зателефонували з готелю, у якому він зупинився і я не змогла для нього знайти гіда. Тому довелося супроводжувати його самій. Так і почалася наша дружба. Так і почалася наша дружба. Загалом за результатами подорожей Арно пише книжки. Перша – «На УАЗику Росією» вже вийшла друком, а зараз він саме працює над другою – «На УАЗику Україною», – зізналася вона.
Отже, домовляємося про зустріч у центральній частині Хуста. Арно та Марію видно здалеку. Вони одягнені у сині футболки з написами «Arno&Uazik». А неподалік припарковано і сам легендарний автомобіль із наліпками та прапорами України й Естонії.
Найцікавіше під час розмови з Арно було дізнатися, чим відрізняється життя в його країні від нашого.
Тож Арно Павел зауважив, що країні поталанило з сусідом, тобто те, що держава межує з Фінляндією допомогло їй швидко «стати на ноги». Навіть мови цих двох країн дещо схожі і всього за 2 години можна бути у Гельсінкі.
«Багато наших пішли працювати на будівництво до Фінляндії, – підкреслив він. – А от українці приїжджають заробляти до нас. Ми легше і швидше позбулися того, що залишив по собі Радянський Союз. До нас їхали фінські підприємці, почав розвиватися бізнес, ми вчилися від них як займатися підприємництвом. Я також так почав. Моєму бізнесу вже 30 років. Хоча країна наша набагато менша за Україну. Нас лише 1,5 мільйонів. Але немає бюрократії. У вас розпочати власну справу набагато довше і важче. Мені розповідали про головні українські проблеми – війну, корупцію і Євросоюз, точніше бажання бути його часткою. У нас корупції набагато менше, але вона є також. Хабарників виявляють і саджають до в’язниці. Дороги у нас також набагато кращі. Крім того, у вас багато земель пустує, а ми намагаємося всі засадити, використати».
Більше і набагато цікавіше про те, як живуть естонці і чим найбільше вразило гостя Закарпаття читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини».
Стежте за анонсами.