RAB-тарифи, абонплата на газ та загроза комунального колапсу: інтерв’ю з головою НКРЕКП

Коли в Україні повноцінно запрацює ринок газу? Скільки має коштувати електроенергія? Чи введуть RAB-тарифи та абонплату на блакитне паливо?

На ці та багато інших питань голова Національної комісії в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко розповіла в інтерв’ю OBOZREVATEL.

Ринок газу в Україні та добове балансування

Україна робить останні кроки на шляху до впровадження повноцінного ринку газу. Необхідний закон та Кодекс газотранспортної системи прийняли ще в 2015 році, наступні кроки – впровадження добового балансування, розділення активів “Нафтогазу” та повна монетизація субсидій. Все це дозволить перейти на європейську модель ринку. Блакитне паливо будуть купувати на біржі, а населення зможе обирати та змінювати постачальників.

• На Закарпатті активно встановлюють сонячні батареї

Добове балансування мали ввести 1 серпня цього року. Але “Нафтогаз” разом зі своєю дочкою “Укртрансгазом” виступили проти такого рішення. Як заявили в компанії, прийнятий ще три роки тому Кодекс недосконалий і призведе до того, що облгази зможуть красти в них газ та називати це послугою з балансування.

Новий керівник Національної комісії в сферах енергетики і комунальних послуг Оксана Кривенко спершу заявила, що з 1 серпня у будь-якому разі добове балансування запрацює. Але потім, після тиску з боку “Нафтогазу”, мітингу під стінами регулятора і заяв “Укртрансгазу” про неготовність до нової системи, рішення перенесли на 2 місяці.

– Чому здавалося б технічне рішення про впровадження добового замість місячного балансування газу викликало стільки суперечок і таку активну реакцію? Поясніть, що це конкретно може змінити?

– Україна вже підписала з Європейським Союзом угоду про асоціацію і цим взяла на себе зобов’язання імплементувати його законодавство. В Європейському Союзі на ринку газу і електроенергії застосовуються добові режими балансування.

– Чому саме добові?

– Зараз у місячному балансуванні споживач може змінити постачальника тільки раз на місяць. При добовому – кожної доби є така можливість. Збільшується конкуренція серед постачальників.

Щоб нас зрозуміли, скажу дуже просто. Уявіть, що я щодня купую один хліб. Я можу замовити одразу 30 хлібин на місяць, а можу купувати один у день. Якщо я вже купила 30 хлібин, я не можу нічого змінити і до кінця місяця їм те, що замовила. А раптом захочеться не білий, а чорний? А якщо десь знайду дешевший, смачніший? То при добовому балансуванні я можу купувати хліб кожен день в іншому магазині.

Що таке взагалі балансування? Скільки газу забрали з системи, стільки ж туди має потрапити (та навпаки). Але буває так, що, наприклад, постачальник не вгадав. Наприклад, для мене замовили 5 кубів газу, а мені знадобилось 6 кубів, тоді він має докупити 1 куб. Це і називається балансуванням.

Сьогодні оператор газотранспортної мережі балансує систему на місячній основі. Це несе досить високі ризики небалансів. Тому існують високі вимоги щодо фінансового забезпечення. Повертаючись до прикладу з хлібом, різниця між кількістю замовленого і спожитого хліба за місяць і за день дуже відрізняється.

З цієї причини зараз, коли діє місячне балансування, і доволі високі вимоги до фінансового забезпечення. Власне, це фінансове забезпечення також вливає на формування ціни на газ.

Тобто впровадження добового балансування має зменшити ціну на газ для промисловості, а значить, щонайменше, стабілізує ціни на товари першої необхідності, наприклад, той самий хліб. Зменшення в 30 разів, із місяця до доби, – дозволяє в 30 разів зменшити маніпуляції з обсягами газу, від яких фінансово страждають оператори ГТС та ГРМ.

– Частина ринку виступила проти введення з 1 серпня добового балансування…

– Проти цього один учасник ринку. Дуже великий і відомий усім постачальник. В його власності знаходиться оператор ГТС. Більша частина ринку підтримує добове балансування. Конкуренція сприяє зменшенню ціни. Цей один учасник, якщо порахувати по індексу Херфіндаля-Хіршмана, має монопольне становище. Йому не зручно і не хочеться конкурувати. Якщо споживач (постачальник) планує закупити маленький обсяг газу (на добу), то на ринку буде більше таких постачальників, які матимуть необхідний ресурс. Якщо великий лот – приходить той, хто може продати стільки газу. А якщо розділити один лот на 30, зможе прийти маленький постачальник і теж брати участь у цих лотах. І тоді буде можливість за 30 маленьких лотів отримати газ по ціні меншій, ніж один великий лот. Коли великий постачальник і він один, він сам диктує умови.

– Питання несанкціонованого відбору не стосується добового балансування! Кодекс прийняли ще в 2015-му. Це була редакція “Укртрансгазу”. І норма щодо визначення несанкціонованого відбору та послуг балансування діє ще з 2015 року. В цій частині нічого не змінилось за ці роки. Більше того, ми прийняли той Кодекс, погоджений із “Нафтогазом”, із Секретаріатом енергетичного співтовариства, Державною регуляторною службою, Антимонопольним комітетом і ця редакція пройшла державну реєстрацію в Міністерстві юстиції.

За цей період ми адаптували Кодекс під умови ринку. Ми маємо регулювати весь ринок. Мали право самостійно без подачі “Укртрансгазу” вносити зміни. Що ми і робили.

Завдяки цьому Україна розпочала впровадження нової моделі ринку. Це замовлення потужності на точках входу-виходу, замовлення транспортування через подання номінацій, впровадження відповідальності замовників послуг транспортування за небаланси тощо.

Наступний крок це перехід на щодобове балансування. Зміни, звичайно, будуть, і це нормальний процес. Коли говорять учасники ринку, що потрібно взяти аналогічний кодекс у Європі та впровадити в Україні, вважаю це не досить коректним, оскільки вихідні умови абсолютно різні. Насамперед різна нормативно-правова база. Польща будувала кодекс, як Україна, базуючись на європейських правилах, але для власних реалій. Саме тому, полякам у процесі впровадження довелось більше двадцяти разів вносити зміни до Кодексу. З іншого боку, “Укртрансгаз”, виступаючи розробником Кодексу, обрав на конкурсній основі розробника інформаційної платформи з Угорщини з досвідом експлуатації аналогічної системи в чотирьох європейських країнах. І цей розробник підтвердив, що все, що закладено в український Кодекс ГТС – реалізовано.

– Як я розумію, саме ця онлайн-платформа досі не готова?

– Протягом тривалого періоду “Укртрансгаз” жодного разу не повідомляв НКРЕКП та учасників ринку про неготовність платформи. Навпаки, у жовтні минулого року менеджмент оператора газотранспортної системи провів зустріч із 50 представниками замовників послуг транспортування, на якій презентував нові можливості для трейдерів та розповів пріоритети на 2018 рік, серед яких – впровадження добового балансування. Про це говорили і весною 2017 та 2016 років. Ця інформація є у відкритому доступі, її легко перевірити.

– Все ж таки повертаючись до цих небалансів. А хто згідно з європейською практикою має платити за газ, який “зник” у системі?

– Європейська практика та безпосередньо Регламент ЄС 312 так і визначає: той, хто створює небаланс, той за нього і відповідає перед оператором ГТС. І в цьому сенсі й оператори ГРМ, і трейдери, і постачальники зокрема мають бути в рівних умовах.

Інша річ, що в ЄС якщо на постачальника покладений обов’язок виконувати функції ПСО (спеціальні зобов’язання від Кабміну, які зокрема отримують тариф на газ для населення, – ред.) в частині теплокомуненерго (постачальники тепла і гарячої води населенню) – то такий постачальник виконує обов’язок і в разі якихось негараздів, наприклад з оплатою за газ, – апелює до того, хто ці обов’язки поклав, а не перекладає свої обов’язки на інших учасників ринку, як у нашому випадку. НАК маючи контракт із ТКЕ, не подає планову номінацію та замість того, щоб видати на операторів ГТС/ГРМ доручення на відключення конкретного боржника – заганяє весь ланцюг постачання на процедуру несанкціонованого відбору газу.

Якщо ж усі учасники ринку виконують діючий регламент – несанкціонованого відбору бути не може, крапка. Все інше маніпуляції. А “Нафтогаз” під виглядом несанкціонованого відбору продає на папері газ, який призначений для теплокомуненерго, на УТГ за завищеними цінами (майже вдвічі дорожче).

– Чи є можливість, що теплокомунерго, які традиційно влазять в борги, будуть відключені від газу?

– Закон зобов’язує забезпечити технологічну безпеку функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання, тобто не можна відключати підприємства ТКЕ в зимовий період. І цю проблему одним Кодексом не вирішити. Традиційно НАК, розуміючи, що даючи доручення на відключення ТКЕ в опалювальний сезон, він автоматично стає під приціл прокуратури за порушення закону про теплопостачання, намагається підвести ситуацію, що ця проблема має бути ініційована кимось іншим, – наприклад операторами ГТС/ГРМ, – але це некоректно по відношенню до операторів.

Вони заручники ситуації, що створена державою: є ПСО і є борги, які створюють теплокомуненерго, як правило, через те, що держава не завжди ці борги своєчасно сплачує (зокрема за пільгами і субсидіями). З іншого боку НАК – це також держава і газ, який НАК постачає в рамках ПСО – державний.

– Які наступні кроки після запуску добового балансування? Коли запрацює біржа? Чи реально запустити ринок до 2020 року?

– Основа для створення біржової торгівлі закладена, але без інструменту добового балансування рухатись далі неможливо.

Якщо почати впровадження процедури добового балансування з 1 жовтня 2018 року, у нас є всі шанси запустити у наступному році повноцінну біржову торгівлю блакитним паливом. Що зміниться для учасників ринку і простих споживачів? З’явиться реальна конкуренція і ціна на газ буде формуватися прозоро, виходячи з очікувань попиту та пропозицій на ринку. Враховуючи тренд росту видобутку власного газу, можу спрогнозувати, що ціна на газ буде зменшуватись. Знову ж таки, якщо запрацює біржова торгівля, а для цього потрібне добове балансування.

Можу пояснити простіше, газовий ринок – це кімната, яка на сьогоднішній день закрита дверима, двері – це біржова торгівля, а ключ до дверей – це добове балансування. Коли запрацює добове балансування, на оптовому ринку виникне потреба у великій кількості операцій і в правильних ринкових умовах, з єдиною системою розрахунків та з єдиними правилами.

– Що ще маємо зробити, щоб стати енергетично незалежними?

– Україна має закріпити свої позиції транзитної держави, це потрібно зробити для отримання гарантій суверенності, а також політичних та економічних дивідендів. Який має бути пріоритет? Це перенесення точки прийому-передачі природного газу із західного на східний кордон. Така мета задекларована в Енергетичній стратегії України до 2035 року. Це потрібно зробити для того, аби стати частиною європейського ринку, мати можливість синхронізуватися з європейським енергоринком, щоб європейським трейдерам було цікаво купувати газ на кордоні з Росією і уже самим замовляти його транспортування нашою ГТС на ринкових умовах або продавати його на ринку України, або зберігати в газосховищах на території України і т.д, і це все передумови створення на інфраструктурі українських ГТС східноєвропейського газового хабу.

Тобто нам вкрай потрібно позбавитись від залежності від єдиного транзитного агента в особі “Нафтогазу”, або якогось іншого, якого нам намагаються нав’язати. Нам потрібно багато європейських трейдерів (в ідеалі більше 20), які викупають на конкурентних умовах потужності української ГТС на сході, самотужки домовляються з “Газпромом” про обсяги газового ресурсу та приймають рішення, на якому газовому хабі Європи цей газ реалізувати власним споживачам.

Така стратегія забезпечить завантаженість потужностей газотранспортної мережі та створить надлишок газового ресурсу в Україні, що вплине на зменшення ціни на газ для внутрішнього ринку та остаточно наблизить нас до газової незалежності.

– Це питання не до нас. В ідеалі ціни мають бути однакові та формуватися на рівних умовах, як для промисловості, так і для населення.

– Тобто це зараз біля 10 грн за кубометр?

– Мають бути рівні ціни. А якщо люди не можуть платити, держава має напряму компенсувати їм різницю у вигляді субсидій. Але ринок має працювати із ринковими цінами.

– І зараз борги за газ – десятки мільярдів гривень. Ціни зростуть, що робити з тими, хто не платить?

– Треба роз’яснювати, стимулювати споживачів платити вчасно. До мене приходила на прийом жінка, яка скаржилась, що не може заплатити за газ і ось вона поїхала в Єгипет і їй, поки її не було, газ відключили. Тобто кошти на Єгипет є, а на газ – ні. Треба правильно обирати пріоритети. Звичайно, паралельно потрібно здійснювати заходи направлені на підвищення рівня життя населення.

RAB-тарифи та абонплата на газ

– Яка зараз економічно обґрунтована ціна кВт*год електроенергії для побутових споживачів?

– Середній роздрібний тариф для населення на червень 2018 року становить 185 коп. за 1 кВт год. Зазначений тариф розраховано виходячи із зменшеної середньозакупівельної оптової ринкової ціни на електричну енергію на ІІ квартал 2018 року на 20%, оскільки 20% це є обсяг дотації, яку включено до розрахунку оптової ринкової ціни на електричну енергію.

– У липні наступного року запрацює ринок електроенергії і в один раз тарифи виростуть до рівня економічно обґрунтованих. Чому не підвищувати вартість “струму” поступово?

– Справді є необхідність перегляду тарифу. Є дотації за побутових споживачів. Можливо, необхідно все-таки поступово приводити тарифи до економічно обґрунтованого рівня. Можливо, перший етап прийдеться зробити нам ще в умовах “старого” ринку (до 1 липня 2019 року), але при цьому ми маємо враховувати й інтереси споживачів.

– Зараз ця різниця, те, що не доплачує населення, компенсують високими тарифами для промисловості?

– Так.

– А потім ми все одно платимо за дорогу електроенергію, тому що промислові споживачі закладають їх у вартість своєї кінцевої продукції?

– Так, кожен споживач через ціни на продукти, товари та інші послуги все одно платить і за електроенергію.

– Я правильно зрозумів, можливо, буде перегляд тарифу ще до липня 2019-го?

– Можливо, але ми повинні проаналізувати ситуацію, прорахувати вплив на всіх споживачів.

– Розкажіть, що зміниться в липні 2019 року для простих українців?

– Будуть постачальники електричної енергії, які не зможуть відмовити населенню в постачанні електричної енергії, ми вже активно видаємо такі ліцензії. Тобто не буде такого, що хтось не знайшов постачальника. На ринку має з’явитися конкуренція, це призведе до зниження кінцевої ціни з часом.

Звичайно, потрібно уникати перехресного субсидування. Як і у випадку з газом, потрібно буде захищати побутових споживачів. Думаю, це будуть спеціальні обов`язки, які згладять зростання тарифів.

– RAB-тарифи введуть до запуску ринку?

– Дійсно, законом це передбачено. Стимулююче регулювання – це найпоширеніша практика, яка застосовується у європейських країнах.

– Обленерго зможуть включати в тариф прибуток на свої активи. На старі, що вже є, та на нові – що створять. Методика вже була розроблена, але рішення зупинили. В цій методиці розмір прибутку на активи встановили на рівні облікової ставки НБУ – 12,5%. Чи я правильно розумію, що, враховуючи, що облікова ставка вже 17,5%, RAB-тарифи значно зростуть?

– Це питання дискусійні. Їх потрібно обговорювати. Поки ми точно не прийняли рішення, це буде одна ставка на стару і нову базу активів, або різні ставки. Коли ми будемо розробляти рішення, врахуємо інтереси споживачів. Але з огляду на те, що зараз у нас електромережі зношені на 70%, економічно аргументовано використовувати одну ставку і на старі, і на нові активи. Якщо нічого не змінювати і не відновлювати, може так вийде, що і послуги не буде, бо не буде засобів.

– Якщо я дуже заможний, купив собі обленерго ще й за дешево, в мене буде стимул інвестувати в модернізацію з RAB-тарифами. Те, що витрачу, мені повернеться. Але в чому логіка отримувати такий же прибуток на старі активи. А ще враховуючи особливості приватизації обленерго в Україні…

– Прибуток не просто гроші, які можна забрати в свою кишеню. Якщо власник не витратив гроші на інвестиційну програму, ми будемо коригувати для нього тариф і знижувати прибуток. Кожна копійка, яку платить споживач, повинна бути витрачена ефективно і за призначенням. Це головна мета, над якою ми зараз працюємо.

– Як це може вплинути на тариф?

– Будемо рахувати. Поки що рішення не напрацювали.

– Комунальна інфраструктура зношена на 60-85%. Такими темпами через 5-6 років будуть суцільні аварії, а через 10 – колапс. Чи не боїтесь, що ще при вашому керівництві ЖКГ чекають великі проблеми.

– Я сподіваюся, що цього не станеться. У структурі тарифу є витрати на капітальні ремонти, модернізацію, відновлення. Ми стежимо і за використанням цих коштів.

– А потім постачальники приїжджають затверджувати тарифи в НКРЕКП і представники комісії зачитують, скільки років із такими інвестиційними програмами знадобиться на ремонт інфраструктури: 40 років, 50 років, 80 років. Програма є, але якщо у нас є 5-6 років, а з такими тарифами будуть відновлювати 40 років, який сенс?

– Якщо вчасно ремонтувати та ефективно використовувати тарифні кошти, думаю довше протягнемо. Ми в свою чергу також будемо намагатись забезпечити достатнє фінансування на відновлення мереж.

– Тобто до повного зносу не 10 років, а більше?

– Якщо компанії будуть витрачати передбачені в тарифах кошти за призначенням, це дозволить в більш короткі терміни відновити мережі. Якщо мережі не ремонтувати, то послуги ми просто не зможемо отримувати.

– Ще до того, як очолити комісію, ви займались розробкою методики абонплати на газ. Її розмір мав залежати від потужності лічильника. Зараз, коли у вас є всі можливості, коли плануєте повернутись до питання впровадження абонплати?

– Питання плати за потужність (в народі – абонплати) вже вирішено законом. На перехідний період – до кінця 2019 року – у нас не буде плати за потужність. До цього року ми доопрацюємо методику разом з Енергетичним Співтовариством. Можливо, це буде тариф зі змінною частиною, яка буде залежати від обсягів, і постійною – буде залежати від потужності. Ми готові спільно опрацювати всі зауваження та пропозиції.

 zakarpatpost.net