Чому річка Уж часто змінювала русло. Думка історика
Гордістю Ужгорода є його річка, що протікає через місто. І хоч зараз щодо назви точиться багато дискусій, але на думку дослідників, першу частину назви колишній Унгвар отримав саме від цієї водяної артерії. Чому потім Унг трансформувався в Уж – досі невідомо, пише газета «Неділя закарпатські новини».
Відомий історик Йосип Кобаль у своїй книжці «Ужгород відомий і невідомий» намагається «пролити світло» на деякі «темні плями» минулого водойми.
«Визначальною рисою древнього Ужгорода була й є річка Уж, – наголошує він. – Колись Уж, вириваючись із обіймів Карпат, розтікався кількома рукавами, утворюючи в районі Замкової гори ціле мереживо водних артерій і велику кількість малих і більших островів. Одна з цих віток, так званий Малий Уж або просто Канал чи Млинський канал, у районі сучасного меблевого комбінату відгалужувався (тут здавна існувала гребля, тож не виключено, що ця гілка штучного походження, але, ймовірніше, мова йде про природне русло, яке могли дещо підправити) від основного русла й, обтікаючи Замкову гору, знову з’єднувалась із ним у районі сучасного готелю «Ужгород».
Також за його словами, Уж неодноразово змінював русло протягом століть, підтвердженням чому є топографія лівобережної частини міста. На його думку, відбувалося це через те, що русло було неврегульованим, рівень води – високим і місто часто підтоплювало.
«У давнину Уж розливався в околицях міста кількома рукавами, які впадали в Латорицю. Нинішнє русло є частково штучним, прокопаним у 1333 році. У ХVІІ столітті був засипаний рукав Ужа, який протікав у бік Дравців-Баранинців. Таким чином, залишилося єдине основне русло, яким річка протікає й сьогодні» – запевняє Йосип Кобаль.
