Як закарпатці вчилися долати мовний бар’єр англійською
10 днів для подолання мовних і культурних бар’єрів. Протягом такого часу на Закарпатті працювали пришкільні мовні табори. Їх відкрили безкоштовно спеціально для українсько- та угорськомовних школярів області. Проводили табір у місті Берегово та Берегівському районі, де компактно проживає угорська нацменшина. «Неділя» побувала на одному із занять у пришкільному таборі, щоб побачити, у який спосіб дітям хочуть привити бажання вчити мови, зокрема державну українську, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
За лектора – аташе посольства США
Хто за партою, хто на підлозі. Два десятки дітей разом із волонтерами практикують командні ігри. Спілкуються англійською. За вчителя – представник посольства США в Україні Джон Сільвер. До речі, саме американська дипломатична установа фінансує закарпатські мовні табори. Бюджет проекту – 70 тисяч доларів.
Адріан-Кінга Радик – одна з 50 учасників мовного табору, який відкрили в селі Великі Береги ще 13 серпня. У родині дівчини спілкуються угорською, українську Адріан вивчила в школі, а от англійську має намір опановувати і після завершення навчального закладу: «Мені дуже це подобається, подобаються інтерактивні ігри, подобаються програми і люди, з якими ми познайомилися. Я в захваті від наших тренерів і волонтерів. Я дуже рада, що можу говорити англійською з ними, бо в школі переважно говорю українською та угорською, а тут, у таборі, можу практикувати себе, свої знання з англійської».
Саме англійською волонтери й проводять заняття та дозвілля з дітьми, розповідаючи їм зокрема і про Україну та українські традиції. Анастасія Блажко приїхала як волонтер із Вінниці. Каже, подібні табори – це не стільки вирішення мовної проблеми, скільки поштовх зацікавити дітей вивчати мови. Закарпатську мовну специфіку 20-річна дівчина відчула одразу: «Зовсім не схоже місце на решту України. Тому що тут досить таки близько до кордону. Інколи важко порозумітися з дітьми, тому що більшість із них навчаються в угорськомовних класах і вони ще не мають певного рівня англійської. Я, наприклад, не спілкуюся угорською, але ми намагаємося якось знайти спільну мову. Насправді це простіше, ніж здається, Тому що діти дуже відкриті. І ми завжди маємо вчителів, які перекладають, які дуже нам допомагають».
Цілий світ на Закарпатті
Програма GoCamp у рамках громадської ініціативи GoGlobal на Закарпатті охопила майже півтисячі дітей. До таборів залучили охочих учнів від 10 до 15 років із десяти шкіл. А допомагають зі знанням мов волонтери з різних країн світу та областей України. Один із них 23-річний Олівер Данн із Великобританії. Юнак не вперше бере участь у мовних таборах, правда, раніше бував із такою практикою в Еквадорі та Південній Америці, нині в Україні.
Олівера просимо розповісти, як проходить його день із дітьми. «Кожен наш ранок починається із танців або зарядки. Потім заняття. Кожного дня у нас змінюється тема для розмов. Наприклад, діти обирають якусь країну – Індію чи Нідерланди, чи Великобританію, і я їм розповідаю про ці країни, ми вивчаємо культуру цих країн. Говоримо і про екологію, науку. Теми найрізноманітніші. Діти мають підготувати презентації на ці теми. Таким чином долучаємо дітей до розмови. І все це у формі гри, вільного спілкування».
Директор громадської ініціативи GoGlobal Оксана Нечипоренко розповіла, що мовні табори в різних куточках України та за участі волонтерів організовують третій рік поспіль. Цьогоріч вирішили зробити це на Закарпатті. На пропозицію відгукнулися десяток шкіл. Загалом у Берегові та Берегівському районі більше півсотні навчальних закладів.
Пані Оксана зауважує: «Ми хочемо показати дітям, що світ безмежний. Тому що волонтери прилітають із дуже багатьох країн світу. У цьому році це представники 73 країни світу: це і студенти, і пенсіонери. І для багатьох дітей це просто новий досвід. Для тих, хто ніколи не виїжджав ні за територію свого регіону, ні за територію України, разом із волонтерами приїжджає цілий світ».
До української через англійську
Проблема з володінням українською є, зізнається директор Великоберезької школи Тихомир Гейци, на базі якої проходить табір. Заклад двомовний – українсько-угорський. Більшість випускників школи продовжують навчання в профтехучилищах, п’ятеро цьогоріч вступили до українських вузів, ще троє планують вчитися в Європі. «Дітям важко опановувати українську. Вдома і в побуті вони спілкуються в угорському середовищі. Проблема в тому, що батьки дітей свого часу вивчали російську, а не українську, тому діти можуть отримати допомогу з вивчення української тільки в школі від вчителів української мови. І тому такий табір – це велика допомога, бо тут, крім угорської і англійської, спілкуються й українською».
У міністерстві освіти України мовні табори називають можливістю для школярів, які спілкуються переважно угорською, відкрити для себе українську культуру через англійську мову.
Заступник міністра освіти та науки України Павло Хобзей, який приїхав на Закарпаття подивитися, як працює табір, пояснює: «Ми хотіли, щоби діти зрозуміли, що мова – це є благо. І українська мова вам відкриє двері в цій країні і дасть більше можливостей. Захочете скористатися – скористаєтеся! Але якщо ти не володієш державною мовою, то ти не можеш ні посади займати, ні навчатися у вищих навчальних закладах, для тебе ця дорога є обмежена. Тому ми за те, щоб було більше можливостей, для розвитку дітей. І ось цей табір спокійно без будь-якої політики показує, що це можна зробити і це є правильний шлях».
Мовні табори, які на Закарпатті організували через напружені українсько-угорські стосунки у зв’язку з прийняттям закону України «Про освіту», тривали до 23 серпня. У рамках освітнього проекту учні також побували на екскурсії у Львові.
Тетяна ЛЕШКО, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
