АНОНС. В Ужгороді жили люди ще 100 тисяч років тому
Відомий історик Роман Офіцинський про назву міста, Уж, замкові таємниці та старовинні вулиці столиці Закарпаття
Сьогодні Ужгород святкує День народження. Старовинне славетне місто має дуже багате на події минуле, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Отже, які таємниці від нас досі приховує столиця Закарпаття? Яка з гіпотез про його назву є найбільш правдивою? Ким раніше була заселена Ужанська долин
а? Скільки насправді Ужгороду років?
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з доктором історичних наук, професором Романом Офіцинським, який працює завідувачем кафедри історії України Ужгородського національного університету. Це – відомий вчений, автор понад двохсот праць, під його керівництвом успішно захистилися сім кандидатів наук. Удостоєний наукової премії імені Михайла Лучкая ‒ за краєзнавчі книжки «Народні перекази Закарпаття» та «Екскурсії Ужгородом».
– Щодо назви Ужгорода багато суперечок. Зокрема, щодо першої частини слова. Яка з гіпотез найбільше претендує на історичну правду? Унг – це назва замку чи усе ж – назва річки?
‒ Без річки не було б самого міста, а не тільки його назви. Уперше письмово про Ужгород під назвою Гункбар (Унгу) повідомив 1154 року арабський географ Мухаммад Аль-Ідрісі на карті з описом для норманського володаря Сицилії Рожера Другого. У середньовіччі Ужгород називали латиною Castrum Hung, Hungvar, Ungvár… За однією з версій, корінь «унг» тюркською ‒ «річка, вода», іраномовне «вар» означає «укріплення». Назву Ужгород активно вживають від 1849 року, спочатку ‒ журналісти і письменники, а за сім десятиліть ‒ й офіційно. У народі ойконім «Ужгород» тлумачать як «місто над Ужем», а гідронім «Уж» виводять від візуальної форми цієї гірської річки, що звивається змією-вужем… Кожна з гіпотез має право на існування, бо зачіпає різнорівневі, різночасові, різнокультурні пласти, нерідко у поєднанні, проникненні, нерозрізненні. Приміром, нині святкують 1125 років Ужгорода, однак офіційно вживана дата його заснування ‒ 893 рік ‒ вельми умовна і непевна, придумана.
Під час першого перепису 1398 року в Ужгороді проживало 156 залежних селян. Місто тоді було селом? Будівництво Горянської ротонди датується приблизно ХІІ століттям. Це – перша кам’яна церква Закарпаття. У той же час відомо, що у 1241 ‒ 1242 роках місто пограбували і зруйнували монголи. Ротонда знаходиться далеко від замку, але ж логічно, що така церква могла бути збудованою біля феодальної фортеці. Дехто вважає, що давній Ужгород знаходився в межах сучасних Горян. Зараз існує Дуже багато суперечок про те, хто жив у межах нашого краю, поки його не захопили угорські племена. Ким насправді були заселені ці землі?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 14 вересня.
