Що закарпатці можуть посіяти під зиму?
Підзимовий посів – це агрозахід, суть якого полягає в тому, що у культур із розтягнутими термінами проростання насіння в зимовий період відбувається природна стратифікація (загартовування). Насіння овочів сімейства зонтичних (петрушка, морква, селера, кінза, кріп) проростають вкрай повільно через вміст у них ефірних олій. У деяких культур насіння має дуже щільну оболонку, яка розбухає під час зимівлі в грядці (шпинат, щавель). Головні труднощі підзимового посіву полягають в тому, щоб вгадати термін. Насіння не повинно прорости до промерзання ґрунту, інакше сходи загинуть, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
Поки досить тепло, треба приготувати грядки: перекопати, внести добрива, сформувати борозенки. Ділянку для підзимового посіву вибирають на найвищому і добре освітленому місці. Із землі видаляють всі кореневища багаторічних бур’янів, ґрунт перекопують з одночасним внесенням перегною (піввідра на 1 м2), золи і вапна (півлітрова банка на 1 м2), фосфорно-калійних добрив (10-15 г на м2). Борозенки не повинні доходити до країв грядки, щоб осінні опади і особливо талі води їх не розмили.
Для засипання насіння потрібно заготовити пухкий поживний ґрунт – можна змішати в рівних частинах садову землю, перепрілий компост і річковий пісок. Приготовану суміш занести в сарай або на терасу. Торф для мульчування також необхідно підготувати заздалегідь. Можна набрати його у відра або мішки і прибрати під навіс. Головне, щоб ґрунтова суміш і торф не намокали від осінніх дощів. У сухому стані ґрунт не мерзне і тому в будь-який момент готовий до вживання.
З моменту настання регулярних заморозків можна приступати до посіву холодостійких культур, насіння яких не повинні прорости до промерзання ґрунту: моркви, буряка, пастернака, салату, кропу. Насіння в борозенках засипають заздалегідь приготовленою ґрунтовою сумішшю і зверху замульчують торфом шаром 3-5 см. Цибулю на перо присипають землею шаром 2-3 см, а при сильних морозах утеплюють торфом або перегноєм шаром 8-10 см.
Оскільки останнім часом помітно потепліло – не тільки в листопаді, але і в грудні сніг не поспішає покрити землю, не варто надто довіряти народним прикметам. Всі терміни підзимових посівів сміливо можна відсунути на 2-3 тижні. Найнадійнішим способом можна вважати посів «по черепку», коли ґрунт гарненько сковує мороз і лише на кілька годин вдень поверхня його відтає. Правда, зимові метаморфози, які останніми роками спостерігаються у природі (наприклад, коли в лютому цвітуть, а на кущах розпускаються бруньки), можуть сплутати всі карти і звести до нуля всі наші старання. Промерзнувши в грудні і відтанувши в січні, насіння дружно проросте і …потрапить під 20-градусний мороз. Підсумок очевидний. Звичайно, в підготовлені грядки можна буде навесні знову що-небудь посіяти, але витрачених насіння і часу, на жаль, не повернути.
А ось висаджений саме «по черепку» часник добре перезимує навіть при такій нестабільній зимі. Зубчики і бульбочки часнику можна висаджувати не в борозенки, а в індивідуальні ямки. Оскільки підмерзлий ґрунт досить твердий, зручно проробляти посадочні ямки звичайною палкою. Глибина ямки залежить від розміру посадкового матеріалу: зубчики або бульбочки часнику треба садити, заглиблюючи на третину їх висоти. Відповідно великі зубчики висаджують глибше, ніж дрібні. відстанть між ямками – 10-15 см. Розкладаємо в підготовлені ямки посадковий матеріал і засипаємо зверху ґрунтовою сумішшю або торфом.
Ще одна неприємність може трапитися з підзимовими посівами. Важкий (глина або важкий суглинок), кам’янистий або погано структурований ґрунт за зиму сильно ущільнюється. Це не дає коренеплодам правильно розвиватися. Найбільш уразлива в цьому плані саме морква, оскільки вона вимагає пухкого ґрунту на значну глибину. Для буряка це не так критично, адже його коренеплід розташовується близько до поверхні ґрунту. І, звичайно, треба мати на увазі, що коренеплоди, отримані від підзимового посіву, найкраще використовувати раніше – зберігаються вони гірше, ніж посіяні навесні.
