Відчувалося, що вона дуже самотня. З’ясувалися нові деталі, чому закарпатська викладачка наклала на себе руки
«13 листопaдa, близько 11 години рaнку до чергової частини Хустської поліції поступило повідомлення вiд фельдшерa «Швидкої допомоги» про те, що лікарі констaтувaли смерть мiсцевої мешканки 1973 року нaродження через повiшення. Слiдчо-оперaтивнa групa, яка прибула на місце події, поспілкувалася з мaмою зaгиблої. Жінка запевнила, що у дочки остaннiм чaсом був депресивний стaн», – повiдомили у полiцiї.
Але що підштовхнуло її до депресії? Невже в колективі відбувалося щось таке, що призвело до нервового розладу? Чи в її родині виникли проблеми?
Газета «Неділя Закарпатські новини» поспілкувалася зі знайомими 45-річної Оксани Янюк і спробувала знайти причину трагедії.
Виявляється, жінка була давно розлученою, друзів не мала, мало з ким спілкувалася. Можливо, якби вона мала з ким поговорити про наболіле, трагедії б не трапилось. Ймовірно, в її душі давно коїлося щось недобре. Тим більше, що всі в один голос запевнили, що вона давно була пригніченою. Але цікаво, чому ні з ким не поділилася про те, що її турбувало. У неї навіть не було сторінки в соцмережі, а там як-не-як багато хто знаходить співбесідників бодай для того, аби незнайомим у реальному житті людям висповідатися, або просто поспілкуватися про буденні речі чи за вподобаннями.
Утім потребу в спілкуванні жінка мала, але чомусь не наважувалася нікому відкрити душу.
Ось як розповіла про останню зустріч із Оксаною її знайома.
«Тижнів три я гуляла в парку з дітками. Ми побачили її. Вона нас не бачила, дивилась кудись ніби в нікуди. Пройшлася доріжкою і неквапливо сіла на лавицю. Потім взяла дзеркало, нафарбувала губи, поправила зачіску, ще трохи посиділа і пішла собі. Вигляд у неї був занепокоєний. Відчувалося, що вона дуже самотня, від неї так і віяло одинокістю і якоюсь приреченістю. Шкодую, що не заговорила з нею. Однак трагедії тоді ніщо не передвіщало і її всі звикли бачити такою дивакуватою. Вона й раніше була якоюсь відстороненою від світу, можливо, не могла пережити розлучення з чоловіком. Однак то було давно і минуло багато років. За такий час уже можна було оговтатись. Та й при бажанні вона могла знайти іншого і створити нову родину», – розповіла Лариса.
У колективі також про біду ніхто не підозрював. Колеги відгукуються про Оксану тепло, кажуть, що вона була дуже відповідальною, неконфліктною, але за все дуже переживала і кожне слово, сказане навіть не на її адресу, брала близько до серця.
Що розповіли про викладачку колеги та студенти?
Детальніше про трагедію читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини».
У продажу 1з 16 листопада.
