АНОНС. Яка доля чекає на підкинутого хустського хлопчика
Малюк Мартін плакав два дні, кликав маму
Звістка про підкинуте у під’їзді багатоповерхівки в Хусті немовля швидко набула широкого резонансу – про малюка заговорили у всій області. Волонтери почали збирати допомогу і звозити її до пологового будинку, куди помістили хлопчика, а багато закарпатських родин зголосилися його всиновити. Тож газета «Неділя Закарпатські новини» також вирушила до Хуста знайомитися з Мартіном. Саме так назвали дитину ті, хто знайшов її.
Що відомо про Мартіна та про його матір
Після скандалів, пов’язаних із Хустським пологовим будинком, зливи різного негативу, ми їхали туди з думкою, що натрапимо на обшарпане приміщення з тарганами та лікарями-монстрами. Однак побачене одразу нас здивувало. Причому приємно. Персонал виявився дуже люб’язним і ввічливим, а сам пологовий не таким, як про нього казали. Всюди було чисто, палати гарні, маніпуляційні оснащені сучасним обладнанням, серед якого багато справді хорошого і якісного.
Коли ми зайшли у відділення, де в ліжечку лежав Мартін, біля нього сиділа привітна жінка, яка дивилася на дитину з любов’ю, наче на рідного сина. Медсестра Ельвіра ГУШКА працює у пологовому більше 35 років – відколи відкрилося відділення для недоношених немовлят. У неї самої троє дітей, має вже й онуків. Каже, що одного з них також звати Мартіном.
«Хлопчика назвали на честь святого Мартіна, адже знайшли його саме в день, коли відзначалося це свято, – розповідає жінка і бере малюка на руки, ніжно пригортає до грудей…
Стискається серце від думки про те, якою турботою може наділити дитину абсолютно чужа людина, а рідна мати цієї крихітки її зреклася.
Тим часом наша співрозмовниця продовжує.
«Його люблю не лише я, а весь колектив. У нас працюють 5 медсестер і дві молодші медсестри, – наголошує вона. – Ви не уявляєте, як він плакав перші два дні. Він чекав на маму. Він кликав її. Це природно для немовлят. Тепер нарешті зрозумів, що чекати на неї марно, став більш спокійним, більше спить, набирає вагу, їсть добре. Дитина здорова і добре розвивається. Він пробуде в нас може місяць, може два, поки визначиться його подальша доля. Сама я дуже мрію, аби ця крихітка потрапила до люблячої родини і стала щасливою».
Жінка також стверджує, що до Мартіна постійно приходять волонтери. Люди приносять йому памперси, засоби для гігієни, одяг, іграшки, ковдри. Багато хто хоче забрати його собі, але після прояснень люди розуміють, що процедура довга і складна.
«Ось лише годину тому до вас була родина з Ужгорода. Принесли багато речей. Їм дуже хотілося всиновити нашого красеня. Загалом найбільше подарунків Мартін має від хустян та ужгородців, – запевняє вона і веде нас показувати, скільки всього принесли хлопчику.
Що ще відомо про Мартіна? А що вдалося дізнатися про його матір. Кого ще ми побачили у Хустському пологовому будинку?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 11 січня.
