Богдан Дорош: «Люди повинні нарешті зрозуміти: легальне працевлаштування в їхніх інтересах»
Ще близько півстоліття тому відомий американський автомобільний конструктор Генрі Форд влучно підмітив, що існують тільки два стимули, які змушують людей працювати: «бажання заробітної плати і боязнь її втратити». Певно, саме ці дві причини і спонукають наших співвітчизників погоджуватися на різні умови працевлаштування, в тому числі нелегальні або напівлегальні. Закарпатці тут також не виняток. Знайти достойну та добре оплачувану роботу в нашій області завжди було проблематично, тепер особливо. Тож чимало краян опиняються перед вибором: або податися в пошуках заробітків за кордон, або прийняти «правила гри» місцевих роботодавців, навіть якщо ці правила суперечать вимогам чинного законодавства, а подеколи інтересам самих найманих працівників.
Виправити цю ситуацію, захистити трудові права громадян, власне, й покликана Державна служба України з питань праці, територіальним органом якої на Закарпатті є Управління Держпраці. Ось уже три роки поспіль його очолює Богдан Дорош. Останнім часом ця установа на слуху в мешканців краю, насамперед у представників бізнесових структур. Підприємців лякають чималі розміри штрафів, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
– Богдане Володимировичу, який насправді стан справ, чи діяльність фахівців Управління Держпраці дійсно спрямована тільки на виявлення правопорушень у роботі місцевих суб’єктів господарювання?
– Звичайно ні. Основний вектор діяльності Державної служби України з питань праці загалом і нашого Управління зокрема останнім часом спрямований на запобігання виникненню правопорушень. Що це означає? Посадовці Держпраці велику увагу приділяють насамперед превентивним заходам, у ході яких проводять консультативно-роз’яснювальну роботу. Така робота налагоджена з перших днів створення Держпраці, активно продовжуємо працювати у цьому напрямі й нині. Тільки протягом цього року фахівці Управління Держпраці у Закарпатській області провели низку заходів профілактичного характеру із суб’єктами господарювання краю. Це семінари, зустрічі з трудовими колективами, виступи у ЗМІ, круглі столи, рейди тощо. Майже в кожному районі працював наш мобільний інформаційно-консультативний центр. Словом, в області була проведена широка роз’яснювальна робота, тож можна сказати, що суб’єкти господарювання отримали повну інформацію з різних питань, які стосуються як трудового законодавства, так і охорони праці. Але в той же час ми є контролючим органом. Якщо за весь цей період роботодавці так і не дослухалися до нас, не взяли до уваги усіх попереджень, тоді доведеться відповідати згідно з чинним законодавством.
– Які види перевірок є і що про них потрібно знати роботодавцям та їх найманим працівникам?
– Почнемо з того, що до основних завдань органів Держпраці, як відомо, належить здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю і зайнятість населення та реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці і гігієни праці. Отже, з дослідження питань дотримання законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю ми проводимо планові перевірки, а також інспекційні відвідування та невиїзні інспектування з питань додержання законодавства про працю. Щодо охорони праці, то ми проводимо планові та позапланові перевірки.
– Що є підставою для проведення перевірок та інспекційних відвідувань?
– Як показує наш практичний досвід, найчастіше ми проводимо перевірки за інформацією Пенсійного фонду і Державної фіскальної служби або на підставі звернень чи скарг громадян. Але це насамперед мова про порушення трудового законодавства. Крім цього, підставою може служити будь-яка офіційна інформація, в тому числі отримана із ЗМІ та інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством; рішення суду та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю) про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; інформація Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати або профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Основним критерієм для включення в план проведення перевірок з питань охорони праці є рівень виробничого травматизму. Це перше, що ми моніторимо при складанні плану. Якщо на підприємстві стався нещасний випадок, то цей суб’єкт господарювання обов’язково підпадає під планову перевірку. Водночас беруться до уваги вимоги Закону України про основні засади, маю на увазі періодичність проведення перевірок залежно від ступеня ризику діяльності підприємства. Не треба забувати і про звернення правоохоронних органів, скарги громадян, які також можуть бути правовими підставами. Це про планові перевірки, а позапланові проводяться згідно із ст.6 ЗУ«Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в якій чітко вказано, що може служити причиною їх ініціювання.
– Назвіть, будь ласка, найпоширеніші види порушень законодавства про працю в краї?
– Ну, це передусім неналежне оформлення трудових відносин або допуск до роботи без укладення трудових договорів. Але, судячи із звернень громадян, найчастіше роботодавці припускаються порушень строків виплати заробітної плати своїм найманим працівникам, розрахунку при звільнені або не виплачують належні компенсації за невикористані відпустки.
– Ви назвали одним з типових порушень нелегальне працевлаштування. А скільки в області виявлено за 2018 рік неоформлених працівників?
– Детінізація праці та легалізація заробітної плати – це один з пріоритетів у діяльності органів Держпраці. Вказане питання досліджується під час проведення майже кожного інспекційного відвідування. За дев’ять місяців цього року на підприємствах Закарпаття було виявлено 444 особи, які працювали без офіційного оформлення трудових договорів. За цими фактами були складені адміністративні протоколи, за результатами розгляду яких на посадових осіб – порушників цього сегменту трудових правовідносин судами накладено штрафів на суму понад 94,0 тис. грн. Водночас за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю накладено фінансові санкції на суму понад 47,5 млн гривень.
– Деякі повноваження Держпраці, за законом про місцеве самоврядування, були делеговані органам місцевого самоврядування. Як, на Вашу думку, чи виправдовує себе таке рішення?
– На сьогодні маємо 10 інспекторів праці органів місцевого самоврядування. Але із шести створених на території області об’єднаних територіальних громад не всі виявили бажання мати власного інспектора праці. У кожної на те свої причини. Правда, не всі інспектори працюють ефективно. Робота багатьох зводиться до формальної номінативності. Найактивнішими є інспектори праці лише Ужгородської і Мукачівської міських рад. Вони вже самостійно проводять інспекційні відвідування, досягли певних результатів. Дати однозначну відповідь на запитання, чи виправданим є рішення про запровадження такої штатної одиниці, не зможу. Можливо, ще потрібен час, аби інспектори показали себе, аби почали нарешті результативно працювати, можливо, їх підштовхнуть зміни в законодавстві щодо надходження коштів від штрафних санкцій до місцевих бюджетів.
– В останні роки на Закарпатті з’явилися різні торговельні заклади, власниками яких є іноземці. А як з такими підприємцями, чи підпадають вони під вимоги вітчизняного законодавства?
– Відповідно до уніфікованого акта ми перевіряємо тільки один момент легальність працевлаштування зарубіжних громадян і наявність дозволу на використання найманої праці. Щодо власників торговельних закладів – іноземців, то вони звичайно, повинні дотримуватися усіх вимог українського законодавства, в тому числі й законодавства про працю та охорону праці. Буквально недавно посадовці Управління Держпраці області проводили в Ужгороді інформаційно-роз’яснювальний рейд серед іноземних підприємців. Адже під час інспекційних відвідувань неодноразово траплялись випадки, коли окремі іноземці, власники торговельних закладів, залучали до роботи у своїх крамницях співвітчизників та місцевих жителів без офіційного оформлення з ними трудових відносин, а потім виправдовувалися, мовляв, допустили порушення, бо не знали деяких тонкощів українського законодавства. Загалом протягом цього року в області було зафіксовано залучення до роботи чотирьох зарубіжних громадян без неналежного оформлення з ними трудових стосунків і використання нелегальної праці трьома підприємцями-іноземцями.
– Робота деяких закарпатців, як відомо, пов’язана із поїздками за кордон або перебуванням на території зарубіжних держав. Чи доводилося посадовцям Управління розслідувати нещасні випадки, що траплялися з такими громадянами?
– На щастя, не часто. Але бувало. Торік, пригадую, довелося розслідувати трагічний випадок із 57-річним жителем села Ільниця Іршавського району. Чоловік доставляв вантаж автомобілем «Вольво», що належав закарпатському приватному підприємству, де він працював.Аварія трапилася на автотрасі Москва-Мінськ у Кардимівському районі. Там водій потрапив у ДТП, авто перекинулося. Внаслідок аварії закарпатець отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер. Оскільки чоловік загинув під час виконання службових обов’язків, в Управлінні Держпраці у Закарпатській області була створена комісія із розслідування нещасного випадку, яка встановила, що цей нещасний випадок справді був пов’язаний з виробництвом.
– Охорона праці має прямесвідношення до легального працевлаштування, адже людина, яка офіційно працевлаштована, може розраховувати на різні види компенсації та соціальний захист.
– Це справді так. Трудове законодавство складається з Кодексу законів про працю, Закону України про охорону праці та Закону про загальнодержавне соціальне страхування. Тож усі ці питання взаємопов’язані. Наприклад, досить часто до робіт з підвищеною небезпекою залучаються працівники, з якими роботодавці оформляють цивільно-правові угоди. Але ж вони повинні підпорядковуватися внутрішньому розпорядку, бути забезпечені засобами індивідуального захисту, мають пройти відповідне навчання, інструктаж тощо. А робітник, який працює на умовах ЦПД, фактично виконує цю роботу на свій страх і ризик. На мою думку, всі роботи, пов’язані з підвищеною небезпекою, повинні виконуватися тільки постійними працівниками, які мають відповідну кваліфікацію. На жаль, така вимога міститься лише в одних правилах і стосується вальників лісу. Я це питання, до речі, порушив на семінарі, який цьогоріч проходив у Хмельницькому, зокрема вніс пропозиції, по-перше, визначити перелік робіт, які заборонено виконувати за ЦПД, вважаю, це роботи підвищеної небезпеки. І друге – запровадити порядок реєстрації таких договорів. Адже на сьогодні ми не раз фіксуємо зловживання серед деяких роботодавців, які оформляють трудові стосунки заднім числом саме завдяки тому, що про укладення цивільно-правової угоди не потрібно повідомляти державні фіскальні органи.
Люди повинні нарешті зрозуміти: легальне працевлаштування, належне оформлення трудових стосунків в їхніх інтересах – це реальні соціальні гарантії, насамперед у разі нещасного випадку.
– Чи маєте налагоджену співпрацю з навчальними закладами краю, адже відомо, що виховувати законослухняне покоління потрібно з юних літ?
– Між Управлінням Держпраці та Службою у справах дітей ОДА свого часу була укладена двостороння угода, метою якої є забезпечення неухильного дотримання роботодавцями області законодавства про працю неповнолітніх. Нещодавно, до речі, відбулося переукладання цієї угоди. Водночас ми періодично організовуємо різні лекції, семінари, зустрічі з учнівською та студентською молоддю на різні теми, що стосуються як питань охорони праці зокрема, так і трудового законодавства загалом, залучаємо дітей до проведення щорічних конкурсів, зокрема дитячого малюнка, студентського відеоролика тощо.
– І на завершення що хочете побажати колективу і читачам газети «Неділя» у переддень свят?
– Новий рік і Різдво Христове завжди асоціюються із певними змінами. Тому бажаю колективу журналу та його читачам, аби ті зміни були лише на краще і в наступному році вдалося реалізувати все задумане. Водночас зичу невичерпного оптимізму, гармонії у житті, позитивних новин і, звичайно, миру для всієї нашої України.
Ольга СТЕФАНЕЦЬ, газета «Неділя Закарпатські новини», екслюзивно для zakarpatpost.net
