Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 26 січня
День на Закарпатті був багатим на події.
Цими днями жителька Середнього Водяного Рахівського району, що на Закарпатті, відзначила поважну дату – 101 рік, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
Життєвий шлях Аксенії Мігалі, як і багатьох її ровесниць, стелився нелегко: воєнне лихоліття, тяжка праця в колгоспі та по господарству, але їй вдалося все пережити та дожити до 101-річчя.
Вийшла заміж Аксенія в 16 років, народила та виховала 5 дітей, зараз тішиться вже 15 внуками, 23 правнуками та 2 праправнуками. У 37 років залишилась вдовою після трагічної смерті чоловіка і самостійно виховувала дітей.
Все життя працювала в колгоспі, підробляла тим, що ткала килими. Деякі роботи і до сьогодні зберігаються в бабусі вдома.
Односельці її шанують, а діти і онуки дуже люблять. Кажуть, що характер вона має твердий і навіть суворий, але справедливий.
Рідні кажуть, що вона ніколи не вміла читати, але дуже багато псалмів з Біблії знає напам’ять. Часто жителі села запрошували її читати молитви. Зі слів дочки іменинниці, пані Анни, зізнаємося, що вона до 72 років відвідувала церкву кожної неділі. І зараз пані Аксенія у свій 101 рік не користується окулярами і навіть може сама собі кави зварити.
Двоє чоловіків зі зброєю невдало з’ясували стосунки, в результаті один із них загинув, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Була майже північ, коли за 100 метрів від знаку «Данилово» з боку Золотарева чорний «БМВ» заблокував дорогу Юрію (із етичних міркувань імена замінено), який сидів за кермом свого Volkswagen із села Кічерели Тячівського району.
Із переднього пасажирського сидіння до нього підійшов Богдан, давній знайомий із села Кричево Тячівського району. Між чоловіками давно були напружені стосунки через гроші. У руках Богдана був пістолет, яким він почав погрожувати Юрію. Між ними почалася словесна перепалка і Юрій вихопив рушницю та вистрелив у супротивника.
Які квартири в Ужгороді купують частіше – старі чи нові? Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» газеті «Закарпатські оголошення» розповіла ріелтор з Ужгорода Беата Мендел.
-Що користується більшим попитом – новобудови або старі квартири? Чи є принципова відмінність між первинним і вторинним ринком нерухомості?
– Ціна на первинне житло рахується по квадратних метрах. І там є фіксована вартість від забудовника. А ціна вторинного житла залежить від самого об’єкту. Тобто якщо мова йде про вторинне житло, то некоректно говорити про вартість за квадратними метрами. Там все залежить від стану квартири, поверху, будинку, району… від дуже багатьох факторів. А щодо первинного житла, можна собі розрахувати, скільки коштує квадрат і скільки квадратів у квартирі. Ціни там починаються від 550-600 і до 800 доларів за квадратний метр. Та, купуючи квартиру від забудовника, людина платить гроші за чорновий об’єкт. Там немає нічого, крім стяжок, опалення та зовнішньої столярки. Тож усе інше потрібно робити додатково за свої кошти. Вигода в тому, що можна облаштувати житло на свій смак. Але слід мати на увазі, що до вартості, за яку людина купує квартиру, треба додати і суму, яку доведеться витрати на те, аби облаштувати її. Тобто загалом вона обійдеться набагато дорожче, ніж рівноцінна за площею на вторинному ринку.
27 видів екзотичних фруктових дерев виростила садівниця із містечка Виноградів на Закарпатті. У двох невеликих теплицях збирають урожай лимонів. До Нового року достигли також помаранчі, мандарини та кумкват, – розповіла господиня «5 каналу», пише газета «Господарські поради».
12-річна Мікаелла допомагає мамі проводити екскурсію у теплицях для своїх однокласників. Дівчинка вже добре обізнана в особливостях вирощування екзотичних фруктів і ділиться секретами.
«Багато терпіння, багато зусиль та, можу всім порадити, дуже гарне добриво… Берете звичайну воду і, коли їсте банан, шкурки з банана у воду кидаєте, даєте їм настоятися десь тиждень, а потім просто поливаєте квіти», – каже маленька садівниця.
Унікальний осередок дерев’яної сакральної архітектури є на Закарпатті . Кажуть, у селах Хустщини зібрана п’ятірка найкращих зразків “марамороської готики” – у Сокирниці, Данилові, Крайникові, Олександрівці та Стеблівці. Мені випала нагода об’їхати ці церкви за один день — хотілося на власні очі побачити одну із візитівок Закарпаття. І — так, я була вражена. На жаль, не стільки красою церков, скільки тим, як цю красу — десятиліттями! – безбожно занедбують, пише Укрінформ.
В інших церквах, де дах таки спромоглися перекрити, давно немає старих ікон (ми бачили одиниці), про розписи ніхто вже й не говорить, а на стінах — нові образи, сучасні, часто — просто картонні малюнки в рамках…
Ну а обгорілий кістяк церкви в Стеблівці — найкращої колись із ансамблю марамороської готики на Закарпатті! – просто наводить жах. Чоловік, який гасив ту пожежу, розповідаючи подробиці, постійно повторює: “Я видів Страшний Суд!” – і якось одразу віриш йому на слово.
Тому моя журналістська розвідка нині — це “камінь у город” місцевій, та й центральній владі, яким вічно “не вистачає коштів”. Та й у піднесені розповіді місцевих жителів про те, які, мовляв, дорогі для них ці храми, теж віриться погано…
Закарпатський історик відкрив таємниці найдавніших поселень в Україні, знайдених на території Закарпатті.
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з відомим закарпатським істориком, археологом та дослідником, кавалером ордену Марії Терезії Олександром ДЗЕМБАСОМ.
– На Закарпатті ми маємо крім однієї з найдавніших стоянок давніх людей у Королеві (1 млн років) багато іншого цікавого матеріалу. Які ще найбільш старовинні речі і де в нас знаходили? Кажуть, на території Малої Копані було поселення даків, якому понад 2 тисячі років…
– Закарпаття взагалі вкрай насичене пам’ятками археології. І розташовані вони щільно. Це – дуже привабливий з наукової точки зору край. На жаль, ці родзинки здебільшого не використовуються як туристичні об’єкти. Хоча в країнах центральної Європи такі проекти популярні. До того ж у нас масово нищаться пам’ятки археології. Наприклад, перед початком якогось будівництва раніше проводили археологічну експертизу, зараз такого взагалі немає.Ніхто із забудовників ніколи не буде оголошувати про те, що на його території знайдено якусь пам’ятку, бо це означатиме припинення будівництва.
Нещодавно в Ужгороді на вулиці Минайській автівка збила пішохода. У результаті чоловік із важкими травмами опинився в реанімаційному відділенні лікарні. Більше того, протягом семи діб він перебував у комі.
Ігор Бушман досі проходить реабілітацію. Із його здоров’ям проблеми досі, тож опікуватися чоловіком доводиться його дружині.
За словами Віолетти, після ДТП Ігоря привезли до медичного закладу без пульсу та без тиску й лікарі не бралися давати якісь прогнози, бо не були впевненими, що він взагалі виживе.
Збив ужгородця чоловік на старому автомобілі АУДІ словацької реєстрації.
Трапилося це прямо на пішохідному переході, де водій повинен був загальмувати.
У суботу (25.01) під вечір у Рахіському районі (Закарпатська область) троє 28-річних мешканців Києва, котрі проходили туристичний маршрут біля гори Стіг, потрапили під снігову лавину. Двом чоловікам вдалося самотужки вибратися з-під снігового покрову, третій, на жаль, загинув.
– Перед сходженням на гору хлопці зв’язувалися з рятувальниками й питали, наскільки безпечний цей маршрут, – повідомляє Геннадій Москаль. – Їм відповіли дослівно так: «Не йдіть, бо похорони дуже дорого обходяться!» Незважаючи на попередження, всі троє вирішили піти в гори. Уже під час спуску вони зірвали першу лавину, яка засипала їх до пояса. А потім зірвали другу, яка засипала їх повністю. Один із хлопців зумів самотужки вибратися з-під-снігу й допоміг відкопати свого товариша. Після чого обидва відкопали третього.
Пошуково-рятувальна група знайшла громадянина Німеччини, який заблукав у Карпатських горах, повідомляє управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області увечері 25 січня.
«Лижника знайшли в районі полонини Урда в напрямку села Косівська Поляна Рахівського району. Стан здоров’я туриста задовільний, медичної допомоги він не потребує», – йдеться в заяві ДСНС, пише Радіо Свобода.
Вранці 25 січня ДСНС повідомляла про пошуки п’яти людей, які заблукали напередодні. Четверо з них – група сноубордистів зі Львова, які самі повідомили рятувальникам, що втратили орієнтир. Згідно з повідомленням, вночі проти 25 січня чоловіків вдалося відшукати і супроводити до села Березники, звідки вони повернулися до свого місця відпочинку.
Про п’ятого зниклого – 48-річного лижника з Німеччини – стало відомо увечері 24 січня, і пошуки затяглися майже на добу. До них залучили 23 рятувальники з кількох гірських пошуково-рятувальних відділень, а також працівників лісового та мисливського господарства.
Подією останнього тижня січня, безумовно, варто вважати ювілей колективу газети «Неділя». Попри те, що бренд «Неділі» можна назвати найповажнішим у медійному просторі західної України (у 20-30-х роках минулого сторіччя видання виходило у Львові), нова «недільна» ера почалася у 2003-му – в Ужгороді. І саме із цим обласним центром, вважаємо, пов’язане її життя і, не будемо соромитися, – справжній розквіт! – пише газета «Неділя Закарпатські новини».
15 років для людини – немалий «шмат» життя, для редакційного колективу – майже, ера. Надто – у непрості часи шаленої конкуренції за інформаційний простір, читача, фінанси – це період справжньої боротьби, креативу, наполегливості. І, мусимо визнати, «недільники» із такими викликами пораються!
Понеділкового вечора у приміщенні обласного театру ляльок в Ужгороді випадкових людей не було! Привітати улюблену газету зі святом прийшли і читачі, і автори, і друзі-колеги. Не бракувало теплих і щирих слів привітань, подарунків. Протокол урочистого заходу витримали вповні: духовні настанови – від єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Мілана, вітальна адреса – від єпископа Православної церкви України Варсонофія; подарунки та грамоти – від міського голови Ужгорода Богдана Андріїва, голови Перечинської ОТГ Івана Погоріляка; закарпатська Мельпомена представила повний набір: вітальні слова для душі – від директора Закарпатського музично-драматичного театру Василя Марюхнича, квіти для атмосфери – від улюблениці глядачів заслуженої актриси України Наталії Засухіної, шампанське для настрою – від головного художника театру, заслуженого діяча мистецтв України Емми Зайцевої.
