На Закарпатті кількість підприємців зросла з 30 до 52 тисяч
В облдержадміністрації підвели підсумки реалізації Програми розвитку малого та середнього бізнесу за 2017-2018 рр.
У вівторок, 5 лютого, в облдержадміністрації відбулося розширене засідання Регіональної ради підприємців Закарпатської області.
Про це повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.
Під час зустрічі за участі фахівців департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА йшлося, зокрема, про підсумки реалізації обласної Програми розвитку малого та середнього бізнесу за 2017-2018 роки.
– На сьогодні в області є 52 тисячі підприємців, з яких 49 тисяч – це ті, хто купляє патенти і сплачує за це податки, – зауважив голова Регіональної ради підприємців Андрій Андріїв. – У попередні два роки ситуація була в рази гірша, у нас було всього близько 30 тисяч таких суб’єктів господарювання. Нинішня динаміка не може не тішити.
В умовах розробки нових стратегій розвитку регіонів на 2021-2027 рр. представників бізнесу запросили до участі у відповідних консультаціях, спільних напрацювань на подальший плановий період розвитку Закарпаття.
– В сучасних непростих умовах нам важливо почути бізнес, – наголосив директор обласного департаменту економічного розвитку та торгівлі Денис Ман. – Це також важливо для обласних програм, бюджету… Ми маємо спільно визначити ті вектори, за якими буде рухатися область в наступні вісім років.
На зустрічі йшлося про ті кроки, які здійснила обласна влада для підтримки малого та середнього бізнесу в краї. Зокрема, наголошувалося на успішній реалізації функціоналу Центру підтримки підприємництва, який протягом 2018 року надав 118 консультацій представникам бізнесу та тим, хто планував відкрити власну справу. Ще один результат діяльності Центру – консультативна допомога у відкритті п’яти нових підприємств (кафе, крамниць, маркетингової агенції).
В області постійно ведеться робота над створенням нових стимулів для бізнесу. Так, з 2017 року відновлено механізм відшкодування відсотків за кредитами, залученими бізнесом через фінансові установи. І протягом останніх двох років на ці потреби було витрачено майже 600 тисяч гривень з обласного бюджету. У 2019 році на цей механізм буде спрямовано 2 мільйони гривень.
Окрім того, розроблена Програма підвищення конкурентоспроможності області, яка передбачає проведення конкурсу стартапів для молоді. Передбачається, що за рахунок коштів обласного бюджету буде можливість підтримати ряд бізнес-проектів, ідея яких спрямована на пріоритетні галузі, сфери та напрямки економіки. На підтримку стартапів виділено 200 тисяч гривень коштів обласного бюджету.
Важливими аспектом оптимізації державних механізмів взаємодії з бізнесом стало переведення послуг ЦНАПів в електронний формат.
– Поки інші регіони працюють над розширенням мережі центрів надання адміністративних послуг, ми закупили для наших районних ЦНАПів спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяє в онлайн-режимі обмінюватися інформацією із суб’єктами надання послуг. Це пришвидшило розгляд заяв та відповідне на них реагування, – повідомив Денис Ман. – На сьогодні це привід говорити, що Закарпаття може стати одним із лідерів серед областей України у наданні адмінпослуг через електронні сервіси.
Минулого року в області вдруге провели навчання для тих, хто хоче відкрити власний бізнес. Бажання вчитися виявили 16 осіб. Їм допомогли розробити бізнес-плани та стратегії, проконсультували щодо можливостей підтримки їхніх видів діяльності. На сьогодні ці люди вже звертаються за консультаціями у статусі суб’єктів господарювання.
У 2019 році у сфері підтримки малого та середнього бізнесу будуть залучені кошти не лише обласного бюджету, але й фінансові можливості Європейського банку реконструкції та розвитку, програми COSME та інші.
Під час засідання було наголошено, що метою обласної влади є збереження того бізнесу, що функціонує в області, розширення його можливостей, зокрема, у напрямку спільного залучення інвестицій у регіон та збільшення робочих місць. У свою чергу, підприємці підкреслили необхідність врахування потреб і актуальних викликів для бізнесу під час формування стратегії розвитку підприємництва як на рівні області, так і в масштабах держави. Загалом, курс на європейську інтеграцію України поставив для державного менеджменту і бізнесових кіл спільну задачу – привести у відповідність умови і форми діяльності до вимог асоціативних відносин з Європейським Союзом.
Нагадаємо, що фахівці визначили три галузеві сектори для впровадження SMART-спеціалізацій на Закарпатті.
