Як розвивається проституція на Закарпатті
Ціни на наших дівчат коливаються від 50 до 2700 гривень
В обласних центрах України процвітає секс-туризм. Послугами повій виявляють бажання скористатися не лише закарпатські заробітчани, які звикли до того, що в багатьох країн Європи проституція є легальною і можна абиколи сходити в бордель, але й заможні клієнти, які бажають втіх. Нещодавно багато видань писали про те, що Львів перетворився на центр українського сек-туризму.
Туди в пошуках швидкої і недорогої любові все частіше почали приїжджати цілими компаніями туристи з Польщі, Білорусі, Туреччини, Німеччини і навіть США. Самі львів’яни переконані, що одна половина з тих, хто їде до міста – поціновувачі архітектурних родзинок та любителі фестивалів, а інша – саме навідується для інтимних розваг, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Повії, на виїзд!
На Закарпатті, що багато чим відрізняється від Львова, і ситуація дещо інша. Ужгород не став українською столицею проституції лише через те, що в нас здебільшого дівчат відправляють для заняття найдавнішою професією за кордон. Та й так багато ВІП-клієнтів, як у Львові у нас немає. Тож доцільніше дівочій красі знайти застосування у сусідів, ніж вдома. Однак до цієї теми ми повернемося згодом.
А зараз поговоримо про більш розповсюджений вид проституції – закордонні «заробітки».
У травні цього року до редакції zakarpatpost.net звернулася дівчина з Ужгородського району. Вона просила видалити з сайту інформацію Державної прикордонної служби України про затримання на пункті пропуску Малі Селменці двох підозрілих чоловіків, які намагалися вивезти до Словаччини 18-річну закарпатку. Юнку відпустили, бо вона вигадала історію про те, що молодики хотіли записати на неї автомобіль на єврономерах, хоча насправді мета поїздки за кордон була зовсім іншою. Тож дівчина боялася проблем та й за фото, на якому хоч і було замальовано обличчя, її за статурою та волоссям могли впізнати рідні та знайомі.
У тому ж таки травні поліція Закарпаття повідомила, що також на пункті пропуску «Малі Селменці» на Ужгородщині правоохоронці затримали групу, що готувала молодих дівчат до переправлення за кордон для сексуальної експлуатації. Чоловіки мали намір переправити п‘ятьох закарпаток віком від 21 до 23 років для працевлаштування до будинків розпусти.
Ще один випадок. 43-річний ужгородець Олександр пропонував молодицям роботу в Іспанії, а хотів їх вивезти до німецького борделю. Чоловік уже відбував покарання в Чехії за вбивство, тож, звільнившись, вирішив зайнятись бізнесом. Щоправда, продавав не продукти чи одяг, а довірливих молодиць. Майбутніх повій він шукав у нічних клубах, барах, ресторанах. Привабливим дівчатам обіцяв добре оплачувану роботу у барах Іспанії, на узбережжі. Казав, що там вони матимуть пристойну зарплату та чайові, працюватимуть п’ять днів на тиждень. Йому повірили аж вісім дівчат віком від 17 до 22 років. Більшість із них — жительки Мукачівського, Перечинського та Березнянського районів, одна — із Запоріжжя. Дівчата мусили пройти медогляд, одній із них довелося навіть вставляти брекети для вирівнювання зубів.
За партію «живого товару» німець обіцяв заплатити закарпатцю 25 тисяч євро. Цікаво, що в одній компанії з молодицями опинився і 18-річний хлопець із Івано-Франківська, якому чоловік пообіцяв навчання в одному з університетів Іспанії. Насправді ж він мав обслуговувати гей-клієнтів у борделі замовника.
Однак закарпатські оперативники викрили злочинця і той у всьому зізнався. Дівчата були шокованими гіркою правдою про те, яку долю за кордоном готував їм ужгородець.
Загалом подібних випадків багато, проте більшості торгівців людьми вдається без проблем перетнути кордон, не потрапивши на гачок митників та поліціянтів. Офіційно з документами в них все в порядку, дівчат вони фактично везуть на заробітки. Тож мало в кого може виникнути підозра, що це за робота.
Хоча, з іншого боку, в будинках розпусти Словаччини та Чехії справді працюють багато закарпаток. І нерідко наші заробітчани замовляють собі там саме землячок, і не лише заради сексуальних втіх, а ще й для того, аби під час близькості чути рідну говірку.
Вдома дорожче? Чи дешевше?
Однак наші дівчата обслуговують не лише іноземців. На Закарпатті проституція також має місце. І хоч про це не прийнято говорити вголос, але чомусь користуватися їхніми послугами звично.
Часом бувають і «розводи», коли сутенери беруть з довірливих клієнтів гроші, а дівчат не привозять, та найчастіше, за обумовлену суму наші чоловіки все ж отримують те, що хочуть.
І деколи суми, які озвучують повії дуже дивують клієнтів, адже вони у рази вищі, ніж у Чехії.
Наприклад, нещодавно правоохоронці виявили на одному із сайтів знайомств оголошення про надання послуг інтимного характеру.
З’ясувалося, що таким чином «промишляє» 19-річна жителька Свалявського району, яка пропонує клієнтам в мережі зустрічі в одному з готелів райцентру. Втягнула молодичка в протиправну діяльність і свою 43-річну знайому. За «роботу» жінки брали по 1500 гривень.
У тій же Сваляві в одному з готелів працівники відділу по боротьбі з торгівлею людьми викрили за заняттям любощами 17-річну місцеву мешканку, яка розповіла, що з клієнтом її звела 17-річна знайома.
Значно більше заплатив за сервіс закарпатець, який замовив повію в одному з готелів Ужгородського району. Слідчо-оперативна група, що прибула на місце події з‘ясувала, що 35-річна ужгородка звела з клієнтом свою 20-річну подругу. За свої послуги жінка отримала 1400 гривень, а її подруга, яка виконувала замовлення, поклала до кишені 1000 гривень.
Набагато нижчі ціни за солодкі втіхи на Іршавщині. Там 21-річна мешканка Лисичева до надання інтимних послуг підключила ще й 37-річну знайому з Ужгорода. Фактично дівчина виступала у якості сутенера жінки. Від клієнтів вона брала 800 гривень, та цю суму ділила порівну з ужгордкою, яка саме задовольняла чоловіків.
Був навіть випадок, коли 22-річна мешканка Ужгородського району запропонувала клієнту неповнолітню дівчину. Із чоловіком молодиця познайомилася в соціальній мережі. Йому захотілося інтиму, але за близькість закарпатка попросила 800 гривень. Однак на цьому все не закінчилося. Партнер попросив підшукати йому нову жінку для утіх… і вона знайшла односельчанку, якій щойно виповнилося 14 років.
Та найбільш поширеною проституція є на Хустщині. Більшість повій там коштують 500-600 гривень, тож і не дивно, що за такі гроші бажаючі пестощів завжди знаходяться. Щоправда, виявити жриць кохання вдається не завжди. Проте все одно час від часу правоохоронці повідомляють про чергові затримання повій.
Зокрема, на початку цього року було затримано сутенерку з Хуста. 30-річна жінка брала в клієнтів по 1000 гривень, якими ділилася з дівчатами за викликом. За проституцію нещодавно було затримано і 24-річну мешканку міста над Тисою.
Чимало повій зараз і на Тячівщині та в Мукачеві.
Газеті «Неділя Закарпатські новини» вдалося поспілкуватися з чоловіком із Тячева, який неодноразово звертався до послуг дівчат за викликом.
«Якщо колись із проститутками знайомилися на трасах та в барах, то зараз у Інтернеті добре налагоджений інтимний сервіс, – розповів він. – Орієнтуватися на ціни, щоправда, не можна за тими, які вказано на сайтах. Іноді, якщо дівчина сподобалась і клієнт обрав саме її, за неї можуть попросити набагато вищу суму, ніж вказано у ціннику. Наприклад, за прайсом повія коштує 800 гривень, а при замовленні за неї вимагають 1200. Але буває і навпаки. Можна торгуватися. Скажімо, із 700 гривень збити ціну до 400. Хоча можна знайти проститутку і за 100, навіть за 50 гривень. Лише часто фотографії повій зовсім не відповідають дійсності, замість замовленої молодої красуні можуть привести стару товстуху. Тоді, звісно, виникає велике розчарування».
Загалом закарпатець переконаний, що в нашому краї вся боротьба з проституцією, як і з корупцією, є лише показовою… бо повій, як і хабарників, із кожним роком стає не менше, а більше.
ВІП-проституція
Але повернемося до секс-туризму. Виявити його справді важко, бо за послуги клієнти платять серйозні суми, тож і вимагають повної безпеки та конфіденційності.
Як заявив днями начальник Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Нацполіції Артем Крищенко в інтерв’ю виданню УНН, елітна проституція найчастіше ховається у приватних чатах і виявити такі випадки важко.
«Остання наша справа — дівчата просили за свої «послуги» півтори тисячі доларів за годину. Їх замовляли, як то кажуть, через «безготівкові розрахунки». І уся структура роботи важко відстежується — наприклад, до повії приходить СМС, що вже є для неї квиток у Дубай, потім Париж і так далі», — розповів Крищенко.
За словами керівника Департаменту, нелегальний бізнес із залученням наших повій працює по всій країні, навіть по цілому світу — в Америці, Європі, ОАЕ, Китаї, Таїланді.
Отже, чи є на Закарпатті ВІП-повії? Безумовно. Адже якщо вони є в невеликих і далеких українських містах, то цілком логічно, що в куточку, розміщеному на кордоні чотирьох держав, вони також є. Просто вони добре маскуються. Та при бажанні знайти їх можна, адже в Інтернеті є навіть спеціальний сайт із базою даних ВІП-путан.
Ціни на таких дівчат в Ужгороді від 1200 до 2700 гривень за годину. Вік – від 18 років, але найбільше 20-24-річних. Серед повій є навіть темношкірі.
А в середньому година з українкою оцінюється в 40 доларів. Це – лише трохи дешевше, ніж у Німеччині і Нідерландах (50 доларів), істотно дешевше, ніж в Італії і Великобританії (від 100 доларів) і на порядок нижче, ніж у США (від 400 доларів).
Та й це ще не все. На іншому сайті можна знайти і новий сучасний вид послуг – секс через веб-камеру. Година розваг із дівчиною в режимі онлайн коштує від 200 гривень. І, скоріш за все, закарпатці користуються і такими послугами, адже Інтернет-повій зареєстровано кілька десятків.
Цікаво, якщо проституція для України є настільки актуальною, чому наші депутати її не узаконять за прикладом європейців. Адже це могло б приносити до бюджетів хороші кошти. Та й фактично навіть тих повій, що потрапляють на гачок правоохоронців, все одно серйозно не карають. Максимум, що їм світить – це штраф. Тож для чого тоді влаштовувати показові цирки з відлову закарпатських босоркань, що зводять нещасних чоловіків?
Краще їхній сервіс зробити офіційно дозволеним і мати з цього стабільний прибуток. Так принаймні було б чесніше, ніж боротися з повітряними вітряками.
Адже одну з найдревніших на світі професій не могли винищити навіть у часи інквізицій. Вона була навіть у радянські часи, коли нібито сексу взагалі не існувало. А що вже тоді казати про сучасний світ, коли Інтернет є в кожному телефоні і знайти собі дівчину для розваг може фактично кожен бажаючий.
І ще… цікаво, чому за проституцію засуджують лише жінок? Про чоловіків, які охоче користуються послугами повій, не прийнято говорити, що вони роблять щось не так, їх ніхто не притягає до відповідальності, незважаючи на те, що проституція в державі юридично належать до кримінальних злочинів.
Тож якщо вже бути законослухняним, то відповідати за свої вчинки фактично мали б обоє. А от у випадках зґвалтувань перекіс буває з точністю до навпаки. Іноді навіть якщо чоловіка звабила жінка, але заявила про те, що він вступив із нею в зв’язок без її згоди, у нього полетить усе можливе словесне і не тільки каміння. Тож де логіка?
Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
