Лікар-дерматовенеролог із Ужгорода розповіла, яке венеричне захворювання крім СНІДу лікується найважче?
Сифіліс, гонорея, хламідіоз… Ці слова для багатьох звучать як страшний і ганебний вирок. Хоча насправді кількість заражених венеричними захворюваннями закарпатців досить велика. Причин багато. Однією з основних офіційно вважається перенесення інфекцій заробітчанами, які за кордоном вступають у випадкові інтимні зв’язки та інфікують вдома партнерів, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Отже, сьогодні у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з лікарем-дерматовенерологом Ольгою Туряницею про хвороби, що передаються статевим шляхом.
– Яке венеричне захворювання крім СНІДу лікується найважче?
– Фактично на всі бактеріальні інфекції діють антибіотики. Бактеріальні хвороби можна якісно пролікувати всі. Але, скажімо, СНІД, генітальний герпес чи вірус папіломи людини залишаються на все життя, незважаючи на лікування. Добитися ремісії або бажаного результату дуже важко. Але часто в людини не одна інфекція, а декілька. І чим їх більше, тим лікувати такого пацієнта важче. Часто лікування буває тривалим і багатоциклічним. Самостійно пролікуватися в таких випадках не можна.
– Свого часу багато писалося про те, що Ленін, Сталін, Леся Українка та інші відомі особистості страждали від гонореї. Також йшлося про те, що ця хвороба викликає безпліддя? Чи зараз людина, яка перехворіла гонореєю вона також втрачає здатність до дітонародження?
– Завдяки розвитку цивілізації такого тепер немає. Ми живемо в епоху, коли антибіотики доступні, а медицина зробила багато кроків уперед. Крім того, зараз люди звертаються дуже швидко. На початкових стадіях. Освіта усе ж відіграє певну роль. До того ж є можливість знайти інформацію в Інтернеті. Тому до лікарів приходять своєчасно. Отже, тепер таких важких патологій, які траплялися раніше, зустрічається все менше і менше. А щодо Леніна і Сталіна, справді багато писали, але чи факти достовірні, можемо лише здогадуватися. Коли ми вчилися, так, казали, що такі захворювання в них були. Та як вони на них вплинули, досліджень немає. Тоді ще не було таких сучасних методів ні діагностики, ні лікування, як зараз. Але, звісно, сифіліс лікували, хоча такі діагнози приховувалися.
