Якщо порівнювати президентські і парламентські вибори, на які з них серед закарпатців явка вища
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з політологом із Ужгорода Віктором ПАЩЕНКОМ.
– Тут різниці немає. Раніше у нас в один день проходили вибори багаторівневі – обирали депутатів сільських, міських, обласних рад, Верховної. Ясно, що на таких явка була найвищою. Хтось ішов тільки через те, аби проголосувати за когось із свого села, а заодно і за інших. Коли їх розділили у часі, принципової різниці у явці на президентські і парламентські вибори більше немає. Хоча за змістом, я вважаю парламентські вибори в Україні будуть набагато важливіші.
Президентські будуть такою собі репетицією до них.
Чому так багато кандидатів? Їхні спонсори висунули їх не просто так, а щоб вони виміряли рейтинг симпатій. Адже вибори – це величезні гроші! Треба лише 2,5 мільйона заплатити за реєстрацію. І вони потім не повертаються. Через кандидатів зараз випробуються ідеї, які вони озвучують народу. Або чому, наприклад, вирішив балотуватися Шевченко? Він розуміє, що не виграє, але хоче позмагатися, вивчити підґрунтя, щоб потім піти на парламентські вибори. І таких кандидатів теж багато. Чому йде Наливайченко? Що хоче Смешко?
Загалом Україна йде до парламентської республіки. Просто іншої форми правління у нас бути не може при такій різній історичній традиції, багатоконфесійності. Коли в нас є три загальноукраїнські церкви: українська православна, російська (яка теж нікуди не ділася) і греко-католицька. А ще маємо римо-католиків, протестантів, мусульман, іудеїв та інші релігійні течії. Отже, маємо 3 або 4 електорально різні України. Така країна одним центром влади керуватися не може. Тому на загальноукраїнському рівні потрібні парламентські коаліції, а на місцях – сильне місцеве самоврядування. Лише така політична система може в нас існувати. Тому через ці президентські вибори ми йдемо до парламентської форми правління.
