Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 24 лютого
День на Закарпатті був багатим на події.
Юрій Марценишин про наркотики, п’яних водіїв, розбиті службові автомобілі та фото у соцмережах, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Водії-олені, п’яні аварії, наркобізнес на Закарпатті та інші резонансні злочини щодня обговорюються нашими краянами як за чашкою кави, так у соцмережах, вдома і на роботі, із друзями та навіть із незнайомими людьми. А як працюється тим, хто їх розкриває? Якими є будні патрульних? Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з начальником Управління патрульної поліції в Закарпатській області Юрієм МАРЦЕНИШИНИМ.
24 лютого 2019 року, громада храму Різдва Пресвятої Богородиці смт.Ясіня, незважаючи на вигуки приїжджих людей з інших промосковських парафій Закарпатської області, а саме з Чорної Тиси, Лазещини, Лопушанки і.т.д – вийшла зі складу Хустської єпархії Російської Православної Церкви (УПЦ МП) та приєдналась до Закарпатської єпархії Української Православної Церкви (ПЦУ).
Про це повідомляє прес-служба Закарпатської єпархії.
415 голосів – за, 125 – проти. Священник відмовився від переходу.
Відтак єпископ Варсонофій видав Указ про включення даної парафії до складу Закарпатської єпархії Православної Церкви України.
Усе почалося ще у 2014 році, але вирок вбивці винесли лише нещодавно. А тоді, повернувшись із місць позбавлення волі, мешканець села Руська Кучава Мукачівського району, познайомився з жінкою і почав із нею разом жити. У в’язниці молодик сидів за те, що побив рідну матір так, що вона померла. Тож агресивний норов тюремні нари не приборкали, навпаки… він став ще більш нервовим і дозволяв собі знімати руку на тих, хто смів висловлювати свою думку, яка відрізнялася від його особистої, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Так склалося, що поліція спочатку дізналася про останнє вбивство, яке закарпатець скоїв у 2016 році. Про зникнення жінки тоді заявила знайома потерпілої. Невдовзі правоохоронці знайшли труп і встановили, що нещасна померла через те, що співмешканець бив її руками та ногами по різних частинах тіла. А під час допиту їм вдалося розкрити і ще одне вбивство, скоєне ним раніше.
Почула баба Анця, що Москаль очолив штаб Порошенка «Солідарність» і на пост президента балотуватися не буде. Сумно стало старій, адже так сподівалася, що голосувати на виборах буде за нього. Та вона б і не знала про це, але син у газеті «Неділя Закарпатські новини» вичитав і про все їй розповів. От і жура взяла стару – за кого віддати свій чесний голос, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Погодувала вона корову, подоїла, сіла і думає прямо у хліві.
«Зашто ото муй любимий Москаль так пудманув мої надії. Я ся так надіяла, што свуй челядник державов правити буде. Як-не-як із Закарпаттьом пов’язаний не був ще ні один президент. А туй така можливість у нас була. А ун… сятивбися… Так ня пудв’юг. А чого ото ун штаб Порошенка очолив, коли раньше з Юльков у однуй команді був. А… Юлка! Може за неї голосовати? Жона всьо-таки… ко як не ми одна одну пуддержовати будеме.
В Ужгороді все ще багато під’їздів у багатоповерхівках бажають кращого. Особливо це стосується своєрідних тунелів з проходами.
Хоча там, де створено ОСББ, будинки в основному й приведені до ладу, та кеативу все одно багатьом не вистачає.
А ось яке диво знайшов журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» у Києві.
Автор графіті – людина, яка любить сою роботу і має творче бачення. Він дійсно зробив під’їзд креативним. Там є лише невеличкі двері і стіна, та розфарбовано цю невелику ділянку дуже цікаво.
Якщо до своєї справи ставитись із душею, любити своє місто, можна творити дива всюди.
Ідея запросити до Києва Ніка Вуйчича належить бізнес-тренеру Іцхаку Пинтосевичу.
На зустріч поїхав і журналіст газети «Неділя Закарпатські новини».
Нік – людина, відома в усьому світі. Він без рук і без ніг (на одній “курячій ніжці” – так він сам називає свою крихітну кінцівку) катається на скейті, пише книги, сам себе обслуговує, є батьком чотирьох дітей. Завдяки наполегливості і віри у власні сили Нік став успішним і багатим, відомим і впізнаваним у всьому світі.
Він дає мотиваційні лекції для тих, хто зовсім не обділений природою, але постійно скиглить і нарікає на життя.
Поки що заправляти автомобілі, навіть електромобілі… закарпатці не можуть абиде.
Однак у Києві журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» знайшов заправку прямо від вікнами будинку.
Це дуже зручно, адже не доводиться витрачати час на те, аби кудись доїхати.
На жаль, поки що електромобілів на Закарпатті мало, тож наразі питання подібних заправок ще не на часі.
Утім поступово звичні для нас газові та безнинові транспортні засоби все одно витіснять екологічніші автівки, що їздять від світла.
Тож, сподіватимемось, подібні зручності і у нас не за горами.
Чим лише не дивують виробники споживачів.
Зараз розмаїття сирної продукції настільки багате, що очі розбігаються.
Журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» знайшов дуже цікаві сири різних кольорів. Від традиційних вони відрізняють тим, що не лише мають незвичне забарвлення, але незвичними смаками.
Наприклад, сир гауда песто червоний продають по 816 гривень за кілограм. Яскравого кольору йому надають помідори.
Вівчарка Бархан із Перечина вже давно став улюбленцем редакції газети «Неділя Закарпатські новини».
Журналісти у захваті від дотепних витівок цього чотирилапого, який щоразу дивує новими здібностями.
Як раніше повідомляв zakarpatpost.net, собака влітку обливається зі шланга холодною водою, вміє пірнати у річці, шукати домашні речі, полюбляє їсти овочі та фрукти. Його улюбленими делікатесами є виноград, кавуни, яблука, морква.
А днями Бархана господиня вирішила нагодувати рибою. Вона йому не сподобалась. Спочатку домашній улюбленець зловив її в повітрі, коли його пригощали, далі різко виплюнув. І тут почалося найцікавіше. Очевидно, собаці не сподобався запах, бо він довго витирав мордочку в сніг, трусив головою. Спостерігати за поведінкою пухнастого красеня було дуже весело. Однак згодом, усе ж допитливий Бархан вирішив дослідити, що то за їжа. Він обнюхав рибу, при чому робив це обережно і довго. І тільки після цього врешті-решт з’їв її.