Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 7 березня
Закарпатські дороги схожі на поверхню Марса. Шкода, що для них немає марсоходів.
Ні, це не поверхня червоної планети – Марса, це – Закарпаття, Іршавський район. На жаль, марсоходів у нас немає, є лише кратери під колесами звичайних земних автомобілів.
А торік Служба автомобільних доріг пишалася кількістю проведених ремонтів, ОДА ж звітувала про покращення у цій сфері. Як бачимо, все вкотре виявилося мильною бульбашкою і черговим відмиванням коштів, відведених на реконструкцію дорожнього покриття.
Ями на цій ділянці трачи такі, що водії їздять, наче на американських гірках.
Тож і не дивно, що стільки маємо аварій.
Загалом на ділянці між Хустом і Мукачевом дорога в жахливому стані. Виноградівський та Іршавський райони – найгірші.
Від Мукачева до Ужгорода транспорні артерії ще більш-менш придатні для переміщення.
Настрій у Миколи був поганий. На роботі – неприємності, дружина пиляла, як бензопила, автомобіль поламався. Після роботи так додому повертатися не хотілося. Вирішив прогулятись пішки, а машину залишити біля фірми, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Хоч уже сутеніло, але вулицями Ужгорода ходило стільки гарних молодих дівчат. Ну як на них не задивитися. Одна краща від іншої. Всі молоді, стрункі. Студентки, видно. Так хотілося познайомитись і просто поговорити душевно, можливо, зовсім трішки пофліртувати, відчути себе чоловіком.
Але не посмів. У одному зі скверів зустрів двох давніх приятелів. Давно з ними не спілкувався. У нього своє життя було, у них – своє. Вони часто випивали, а він обіймав досить солідну посаду. Раніше б пройшов повз них, ніби не впізнав. Але того разу захотілося хоч трохи відволіктися від родини. Тож без вагань привітався. Петро з Максимом запросили присісти біля них на лавиці. У руках у них були одноразові стакани, поруч стояла пляшка з горілкою, якісь наспіх зроблені бутерброди у вигляді хліба з ковбасою.
Ужгородського школяра, що втік із дому, знайшли. За інформацією відділу комунікації Закарпатськоїх поліції, вчора, 6 березня, спільними оперативно-розшуковими заходами працівники Ужгородського відділення поліції, спільно з інспекторами ювенальної превенції та працівниками сектору кримінальної поліції, розшукали зниклого неповнолітнього.
Про зникнення хлопця до поліції звернувся його батько. За словами чоловіка, син уже неодноразово покидає домівку. Цього разу хлопця розшукали в Ужгороді, куди він пішов на прогулянку з друзями.
Працівники ювенальної поліції провели з неповнолітнім та його батьками профілактичну бесіду та з’ясовують причини поведінки хлопця.
За погодження процесуального прокурора слідчим Рахівського відділення поліції оголошено про підозру мешканцю смт. Великий Бичків у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень співмешканці, що спричинили смерть потерпілої (ч. 2 ст. 121 КК України).
Про це повідомляє прес-служба прокуратури Закарпатської області.
Ужгородця побили, зв’язали і засунули у багажник автомобіля
Слідчим суддею Рахівського районного суду задоволено клопотання слідчого, погоджене процесуальним прокурором та взято під варту строком на 60 діб підозрюваного у вчиненні даного злочину, без можливості внесення застави.
Як повідомив начальник Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Святослав Юсип, встановлено, що близько 10 год. 6 березня 2019 року, підозрюваний, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, наніс жінці серію ударів по тілу, які спричинили тяжкі тілесні ушкодження. Від отриманих травм потерпіла загинула в реанімаційному відділенні місцевої лікарні.
Гордістю Ужгорода є його річка, що протікає через місто. І хоч зараз щодо назви точиться багато дискусій, але на думку дослідників, першу частину назви колишній Унгвар отримав саме від цієї водяної артерії. Чому потім Унг трансформувався в Уж – досі невідомо, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Але мова сьогодні піде не про назву, а про саму річку.
Чи відомо вам, що колись Уж протікав не там, де зараз, а його нинішнє русло є штучним? Виявляється, річка приховує від сучасників чимало загадок.
Штучне русло
Відомий історик Йосип Кобаль у своїй книжці «Ужгород відомий і невідомий» намагається «пролити світло» на деякі «темні плями» минулого водойми.
«Визначальною рисою древнього Ужгорода була й є річка Уж, – наголошує він. – Колись Уж, вириваючись із обіймів Карпат, розтікався кількома рукавами, утворюючи в районі Замкової гори ціле мереживо водних артерій і велику кількість малих і більших островів. Одна з цих віток, так званий Малий Уж або просто Канал чи Млинський канал, у районі сучасного меблевого комбінату відгалужувався (тут здавна існувала гребля, тож не виключено, що ця гілка штучного походження, але, ймовірніше, мова йде про природне русло, яке могли дещо підправити) від основного русла й, обтікаючи Замкову гору, знову з’єднувалась із ним у районі сучасного готелю «Ужгород».
Восьмого березня українці знову святкуватимуть так званий Міжнародний жіночий день, хоча суперечки щодо необхідності цього свята тривають вже багато років
Свято, з якого для кількох поколінь починалась календарна, а іноді і справжня весна, тепер може стати жертвою політики декомунізації.
Щодо святкувань 8 березня встигла скластись своя міфологія. Давно відомо, що цей день все-таки не є міжнародним святом. Однак, було б певним перебільшенням вважати цей день лише приватним святом Клари Цеткін та її подруг-прибічниць з жіночих соціалістичних гуртків.
Свято 8 березня має свою історію, яку ми згадаємо у цій статті та подивимось чи ця спадщина має прямий стосунок до України.
Незважаючи на те, що зараз кожна п’ята дитина на Закарпатті народжується поза межами родини, усе ж приблизно 1-2 відсотки молодих закарпаток не ромської національності стають мамами і заводять родину у дуже юному віці.
Оскільки для дівчат законом передбачено шлюбний вік із 18 років, а з 16 вони можуть вступати до шлюбу за згодою батьків та за рішенням суду, то до судових органів уже в цьому році звернулося чимало краян. Найчастіше це були мешканці Рахівського, Воловецького, Хустського та Тячівського районів.
Усі дівчата заявляли, що вони вагітні. Термін різний – від 7 до 24 тижнів.
На жаль, такі факти, як правило, замовчуються, бо вагітні школярки для закладів освіти нібито створюють негативний імідж. Освітяни проблему вперто замовчують і не розголошують таких випадків. Але ж у 16-17 років діти є явно ще шкільного віку. Про контрацепцію, скоріш за все, вони нічого не знають. Але тут уже це є провиною їхніх батьків, бо з дітьми, особливо з дівчатами на такі теми потрібно говорити хоча б із 12 років, якщо не раніше. А в нас тема сексу у сім’ях, зазвичай, не обговорюється. От і маємо ранню вагітність та ранні шлюби більшість із яких логічно що вже за кілька років закінчуються розлученням, бо до побуту школярі зовсім не готові, не вміють ні заробити, ні дбати про малюка.
