Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 16 березня

[Total: 0    Average: 0/5]

День на Закарпатті був багатим на події.

Наш край неможливо уявити без Карпат, без пісні, танцю та Закарпатського народного хору. Цей колектив є душею області, її голосом та засобом ідентичності. За майже 75-літню історію у першого на Закарпатті професійного музичного колективу змінювався репертуар, керівники та склад, але завжди він був кращим.

Обкладинка свіжого номера газети «Неділя Закарпатські новини»

Нині головним диригентом та керівником заслуженого академічного Закарпатського народного хору є людина-еталон народної творчості, надзвичайно мудра та талановита жінка Наталія ПЕТІЙ-ПОТАПЧУК.

Сьогодні у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з нею про нові театралізовані співочі дійства, модернізацію колективу, труднощі та плани на майбутнє.

– Без вас на Закарпатті не обходиться жодне велике свято… як державного, так і місцевого значення. Також у вас є «Молитва за Україну», яку щороку виконуєте до дня Незалежності, ви виступаєте у Горянській ротонді, тобто включаєтеся і в духовне, не лише в культурне життя краю. Чи маєте ще якісь подібні проекти, чи запрошують до співпраці релігійні організації?

– Так. Нині музичний колектив повинен бути надзвичайно універсальним, тим більше якщо є відповідні технічні та професійні можливості. Ми реалізовуємо дуже багато проектів, пов’язаних із духовністю, різними церковними громадами. Наприклад, ми декілька разів виконували «Месу» Іштвана Мартона під час благодійних концертів у католицьких храмах, де є орган, а зараз маємо запрошення консула Угорщини в Берегові взяти участь у концерті до дня Європи, де співатимемо також під органну музику. Загалом ми маємо різноманітні програми, які можуть виконуватися в церквах будь-якої конфесії.

Незважаючи на то потепління, то похолодання, на те, що в гірських районах ще часом сніжить, у лісі на Шахті в Ужгороді дерева вже зеленіють.

Унікальний лісовий масив є справді родзинкою міста, там людина, ніби потрапляє у інший вимір і забуває про щоденну метушню.

Побував там і журналіст газети «Неділя Закарпатські новини».

Весна там буяє на всю красу. Дерева прокидаються від зимової сплячки, біля них можна скуштувати дикого часнику, комахи метушаться, а людей дуже мало. Лише поодинокі ужгородці приходять сюди набрати води до дивовижного джерела, хтось бігає, а хтось вигулює собак.

Газета «Неділя Закарпатські новини» змінює життя людей на краще, робить дива, допомагає досягнути успіху і фінансової стабільності, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

У минулому році на сторінках нашого видання було опубліковано інтерв’ю з жінкою, що займається наданням послуг у сфері краси. Так  трапилося, що матеріалів було так багато, що текст нашої розмови було опубліковано аж через три місяці після запису у прес-центрі.

Традиційно через тиждень після виходу газети інтерв’ю було розміщено на сайті zakarpatpost.net.

Публікація мала тисячі переглядів, її активно коментували користувачі, поширювали на своїх сторінках у соцмережі.

Все б, скоріш за все, забулося. Адже щотижня журналісти газети «Неділя Закарпатські новини» пишуть десятки різних матеріалів і про старі забувають.

Утім для одного з нових матеріалів ми брали коментарі від представників різних професій. Мова йшла про шару в Інтернеті. І тут спало на думку поговорити з тією жінкою, дізнатись, якою є її думка щодо безплатних послуг.

І те, що вона розповіла, неабияк вразило.

Відео візиту Порошенка на Закарпаття, де чоловік дякував йому за бідність облетіло Інтернет і набарало за кілька годин більше 30 тисяч переглядів.

На своєму Ютуб-каналі  його опублікував Юрка Гординський.

Що ми там можемо побачити?

Чоловік із сивою головою, видно, що літній, кричить кілька разів: “Петро Олесійович, дякуємо за бідність!”

Спочатку Порошенко його не чує, потім, коли наближається, уточнює: “Не за бідність, а за боротьбу з нею!”

Але дідусь наполягає на своєму: “Ні, за бідність! Ви нас довели до сеї бідності”

На що дівчина атакує старого: “Закрийте рота! Вам не ганьба!”

Дідусь же каже на її адресу: “То тітушка!”

zakarpatpost.net впізнав чоловіка. Це – Петро Ковчар із Хуста. Раніше він був депутатом міської ради, працював керівником одного з відділів. Ще за радянських часів боровся за Незалежність, був учасником різних зібрань за волю держави, за Україну без Росії.

Голос Карпат вирішив розібратись, чому в соцмережах другий день не вщухають суперечки навколо візиту президента Петра Порошенка і яке відношення до ситуації має скандал з “Машею Нодь”.

Вчора, 16 березня 2019 року, Закарпаття з офіційним візитом відвідав президент України разом із першою леді. В програмі перебування Порошенка в області була зустріч із громадянами в Ужгороді та вшанування річниці Карпатської України на Красному полі неподалік Хуста.

Саме тут, під час спілкування Порошенка з громадянами, літній чоловік із натовпу вигукнув в бік президента слова “Петро Олексійович, дякуємо за бідність!”. Натомість жінка, котру в мережі упізнали як Машу Нодь, накинулась на пенсіонера з лайкою і намагалася присоромити чоловіка перед президентом.

Відзначимо, що після публікації відео в мережі бурхливо відреагували на таку реакцію жінки, різко засудивши її випад на адресу пенсіонера.

Минулого тижня двічі довелося з’їздити на Львівщину. Задоволення нижче від середнього. Транспортна галузь ледве зводить кінці з кінцями, людей їздить зовсім небагато, хіба що перед самим Львовом набивається ціла казкова рукавичка. Висновок: провінція деградує, люди щось заробляють тільки у великих містах, та й то їхній бізнес там якийсь надто непевний, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Села за вікном цілком шевченківські: чорніше чорної землі. Взагалі назовні краще не виглядати, бо усюди мерзота запустіння. Позитивом виділяється хіба що новенький Бескидський тунель, який дозволив потягам рухатися десь на півгодини швидше. Натомість вокзальчики стоять порожні: ні звичної колись торгівлі, ні взагалі будь-якого життя.

Настрої у вагонах якісь притлумлені, навіть апокаліптичні. Публіка більше мовчить чи й просто огризається. Відчувається, що ні в кого немає якоїсь певності у завтра. Про вибори говорять, але переважно словами, що не вживаються у пристойних товариствах. Жодної перспективи на краще із виборами не пов’язують. Усі переймаються виключно тим, аби не стало ще гірше. Усі радіють хіба з того, що скоро це усе має завершитися, хоча, найімовірніше, і не найкращим способом.

На Закарпатті керівнику облавтодору повідомлено про підозру за заволодіння бюджетними коштами

У наслідок протиправних дій посадовця завдано збитків на суму майже 1,9 мільйонів гривень.

Про це повідомляє Управління захисту економіки в Закарпатській області.

Оперативники Управління захисту економіки в Закарпатській області Національної поліції викрили злочинну схему заволодіння бюджетними коштами, виділені на ремонт доріг області.

На підставі зібраних матеріалів слідчі Головного слідчого управління Нацполіції відкрили кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Оперативники та слідчі поліції за процесуального керівництва Генеральної прокуратури України зібрали докази причетності посадових осіб ДП «Закарпатський облавтодор» до організації протиправної діяльності.

Сьогодні зранку в Києві біля ЦУМу коїлося щось неймовірне. Увагу журналіста газети «Неділя Закарпатські новини», який перебуває в столиці у службовому відрядженні привернула довжелезна черга. Там вишикувалося близько 500 осіб. Всі намагалися простинутися до магазину. Впустили до нього не кожного, а потім вхід закрили решіткою. У черзі було багато корейців. Викликали навіть поліцію. Продавчиня вилізла на стіл і щось говорила.

Що ж там таке неймовірне відбувалося?

Як з’ясував наш журналіст, у магазині фірми Адідас проходила акція –  реліз лімітованої серії кросівок adidas Yeezy 500 Blush.

Реліз проходив у форматі instore raffle, тобто проводився розіграш права на покупку. Придбати кросівки могли лише переможці лотереї.

Потенційний покупець мав зареєструватись у магазині за півгодини до початку розіграшу. До участі допускалися лише повнолітні, треба було мати при собі паспорт, а ті, кому не виповнилося 18, мали мати дозвіл батьків.

Коштувала пара ексклюзивного взуття 6990 грн.

І тим не менше, люди брали магазин штурмом, хоч вартість чимала.

Але на це є своє причини.

Останнім часом до Ужгорода усе частіше прилітають лебеді. Минулої зими на Ужі їх було майже 30. У цьому році періодично теж на річці з’являються білопері красені. А пташина родина на озері «Кірпічка» взагалі стала відомою на всю Україну і за життям пташенят стежать не лише місцеві, але й усе Закарпаття. Утім не лебедями єдиними живе Ужгород. У місті ще багато інших рідкісних та цікавих пернатих, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

І найбільше про життя птахів знає орнітолог Оксана СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК.

В Ужгород злітається все більше птахів, яких тут раніше не бачили. Чому? Про які ще вам відомо?

У ту, позаминулорічну, холодну зиму для мене було сюрпризом побачити білолобу гуску. Такого виду я раніше в нас не спостерігала. Цікавими також є омелюхи, які колись в Ужгороді зустрічалися досить часто, але в останні років 10 зникли. Вони прилітали великими зграями, сідали на софорах і в лютому їх можна було побачити в Ужгороді. Це – гарні яскраві пернаті, яких зараз зустріти можна досить рідко. Зате масово прилітають на Уж чепури малі (чаплі) і це відбувається вже років 20. Вони тримаються на річці починаючи з квітня і до вересня. Це також пов’язано з тим, що Уж у цей період є досить мілким і вони там успішно полюють. Також у нас багато лисок (чорненькі маленькі птахи схожі на качок).

zakarpatpost.net

Comments are closed.