Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 23 березня
День на Закарпатті був багатим на події.
Денис Ман розповів про зелений туризм, винні тури та термальні джерела
Закарпаття – край туристичний. Останнім часом у області збільшився потік гостей, почали розвиватися нові напрямки туризму, втілюються в життя цікаві програми. Але чи цього достатньо? Чи можемо ми розраховувати на туристичний бум? Які труднощі у сфері рекреації? Як держава дбає про розвиток галузі? Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з директором департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА Денисом МАНОМ.
– Раніше завжди казали, що у нас погані дороги, тому на Закарпаття не хочуть їхати туристи, зараз ситуація покращилась. Чи збільшився потік туристів?
– Суттєво. Ми порахували, що область може приймати одночасно близько 30 тисяч туристів, втім ця цифра більша, якщо рахувати ще й розміщення в сільських садибах, які полюбляють не тільки українці, а й іноземці, зокрема чехи, яких побільшало останні 2 роки. У часи ж проведення таких великих фестивалів, як «На Синевир трембіти кличуть» або ж «Гуцульська бриндзя», заклади навколо Міжгірщини і Рахівщини відповідно не спроможні приймати всіх бажаючих, тож туристичні автобуси їдуть далі на Франківщину на ніч або «ночують» у сусідніх районах Закарпаття.
Є питання до Укрзалізниці щодо сполучення із Закарпаттям, бо у пікові точки сезонів дістатися до нас практично неможливо.
Ну й іноземців побільшало. Поки що ми це бачимо по даних Держприкордонслужби. Втім Мінекономрозвитку нещодавно проводило зріз через інформацію мобільних операторів. І теж відмічає високу активність іноземців на території України.
Закарпатка малює ікони кавою. Горнятко розчинної кави, пензлик і трохи води. За допомогою цих простих матеріалів тонкі риси облич святих, каліграфічні букви на іконах перетворюються на картини.
Творить такі дива художниця з Перечинщини. У стилі чорно-білої фотографії її роботи точно передають суть ікони.
“Така картина не вицвітає взагалі, – каже Зоряна Чобаня. – Акриловими фарбами цього передати не можна. Дехто навіть сміється, каже, що якщо вдома не буде кави, зніме скло і оближе картину”.
Кавові роботи жінка створює всього 1,5 років. Релігійна тематика в її доробку з’явилася не просто так.
За словами Зоряни, в її родині усі глибоко віруючі люди, тому вона спочатку боялася зіпсувати ікону. Але потяг до іконопису відчула після кількох життєвих ситуацій, в яких віра у прямому сенсі зберегла життя.
Оновлені вагони будуть курсувати у рухомому складі потяга “Київ — Відень”, що їхатиме через Закарпаття.
У кожному купе нових вагонів, які побудував Крюківський вагонобудівний завод, є окремий умивальник, а у вагоні є душ та пеленальний стіл для немовлят, пише Mukachevo.net.
Про це розповів на своїй сторінці у мережі Facebook керівник Укрзалізниці Євген Кравцов.
— На черзі – отримання дозвільних документів на курсування до країн ЄС і зустрічі з угорськими та австрійськими залізничниками. Плануємо ці нові вагони РІЦ на маршрут Київ-Відень-Київ. — додає головний залізничник країни.
Слідчі Рахівського відділення поліції повідомили про підозру у вчиненні злочину мешканцям смт.Ясіня, які викрали односельця та змусили його викрасти чужий автомобіль. За даним фактом відкрито кримінальне провадженняЯк розповіли в у відділі комунікації Закарпатської поліції,
Вчора, 22 березня, на лінію «102» надійшло повідомлення від 20-річної жительки смт.Ясіня Рахівского району. Жінка повідомила, що до неї додому зайшли невідомі чоловіки, які нанесли тілесні ушкодження її 35-річному чоловіку, заштовхали його в автомобіль та вивезли в невідомому напрямку.
Слідчо-оперативна група, спільно з групою швидкого реагування, працівниками сектору кримінальної поліції та дільничними офіцерами поліції, негайно розпочали оперативно-розшукові заходи і розшукали підозрюваних у злочині
Як з’ясували правоохоронці, четверо мешканців смт.Ясіня, віком 30-46 років, викрали свого односельця, силою заштовхавши його в автомобіль «Mitsubishi Pajero», а потім змусили його перевезти вантажний автомобіль «ЗІЛ» із території одного з приватних підприємств смт.Ясіня у визначене ними місце.
Обидва автомобілі – «Mitsubishi Pajero» та «ЗІЛ» правоохоронці вилучили та помістили на штрафмайданчик відділку поліції.
Невідома історія походження, оригінальні рецепти та незвичні інгредієнти улюбленої страви українців
Без голубців не обходиться жодна закарпатська гостина. У нас цю страву подають на хрестини, дні народження, навіть на похорон.
За що ж так полюбили закарпатці голубці? Страва, до слова, не є суто нашою родзинкою. Її готують і в країнах Сходу, і в Європі, однак усюди голубці різні. Немає двох господинь, які б приготували одинакові голубці.
Газета «Неділя Закарпатські новини» вирішила дослідити історію однієї з найпоширеніших в Україні страв – голубців.
Подали голубці – збирайтеся додому
Оскільки на Закарпатті багато кулінарних фестивалів, голубцями пригощають охочих не лише вдома, але й на подібних заходах. При цьому розмаїття страви справді часто вражає.
Роблять голубці як маленькі, величиною, як палець, так і гігантські – на цілу долоню. Це вже кому як більше подобається.
Але далеко не всім відомо, чому голубці стали голубцями, принаймні у нас, адже угорською, приміром, назва страви перекладається, як фарширована капуста.
А от у вірменській та турецькій, молдавській кухні страва відома під назвою «долма». Там у виноградний лист закручують баранячий фарш із рисом. Турки готували цю їжу ще у ХІІ столітті.
Згодом, у ХV столітті, страву перейняли білоруси та литовці. Вони замінили виноградне листя на капусту, а баранячий фарш на більш доступний – яловичий, свинячий. Але як і раніше голубці називали «долмою».
Сучасну назву страва отримала завдяки французам, у ХVІІ – на початку ХVІІІ століття. Вони почали готувати голубці на решітці на відкритому повітрі й назвали їх «хибними голубами».
Продукт, який вважають головним в нашій області, насправді є шкідливим та небезпечним
«Отче наш, що єси на небесах! Хліб наш насущний дай нам сьогодні» Саме так розпочинається головний християнський хіт, відомий кожному з нас. Саме ці слова стали приводом для того, що нині хліб вважається головною їжею людини. Але… про це скаже кожен священик будь-якої конфесії, Біблію написано алегорично… і під словом «хліб» мається на увазі зовсім не знайомий нам борошняний виріб, а поняття «їжа» (духовна, правильні позитивні думки) взагалі. Більше того, хліб, який їв Христос, коли жив на землі, є абсолютно не таким, який вживаємо ми сьогодні. Про це також може розповісти побожним закарпатцям абсолютно кожен духовний наставник. Цю інформацію можна знайти і в Інтернеті, і в релігійній літературі. Але замислюються над цим далеко не всі… Хлібом-сіллю у нас прийнято зустрічати поважних гостей, дітей у школі вчать, що хліб – всьому голова, вдома ми лише те й чуємо з дитинства, що хліб – джерело енергії для людини, тому їсти його просто необхідно. Тож газета «Неділя Закарпатські новини» спробувала з’ясувати, чи справді такий уже корисний хліб і чому наші земляки не лише об’їдаються ним, але й охоче підгодовують відходами з власного столу тварин, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
В Ужгороді деякі мешканці приватного сектору біля своїх помешкань дуже гарно облаштовують ділянки.
У районі БАМу, неподалік реабілітаційного центру можна побачити будинок, біля якого поселилися лісові звірі.
Акуратно прикрашена зелена зона робить прилеглу територію затишною та цікавою.
Можна зустріти біля огорожі і кумедного суріката, і пташку з жовтим животиком, і навіть грибок із маленьким сонечком на ніжці.
У траві серед дерев вони виглядають досить природно і цікаво.
Було б добре, якби подібніх родзинок у місті було більше, адже такі, здавалося б, дрібниці, додають хорошого настрою кожному, хто їх побачить.
24 березня, у другу неділю посту, о 15:00 годині розпочнеться хреснa ходa по місту Ужгород.
Про це повідомляється нa сaйті Мукaчівської греко-кaтолицької єпaрхії.
Ходa почнеться від пaм’ятникa виходу з підпілля “Кaльвaрія”.
Всього зaплaновaно 14 стaнцій, під чaс яких хрест нестимуть священники, лікaрі, прaвоохоронці, військові, вчителі тa інші.
Нижче можнa ознaйомитись з aдресaми всіх стaнції тa чaсом їх зупинок.
Закарпатська вода є однією з найбільших природних багатств нашого краю. А ще – гори, дерева і чисте свіже повітря. Коли ж ці всі чинники поєднані, людина, ковтаючи живильної прохолоди, відчуває справжній приплив сил та бадьорості. Наші предки здавен використовували джерела для сповнення організму енергією та для оздоровлення.
В Ужгороді є дивна місцина, де можна напитися чистої джерельної води, відключитися від щоденних справ і просто поспілкуватися з природою.
Серед густого лісу в районі «Шахта» знаходиться маловідома слабомінералізована криниця.
Хоч знають про неї далеко не всі, але біля неї часто людно. Ужгородці добираються до цього затишного містечка, аби ковтнути чистої та прохолодної живильної вологи.
