Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 24 березня
День на Закарпатті був багатим на події.
Закарпатські ведмеді прокинулися. Про це повідомили користувачі на сторінці Наукова робота НПП “Синевир” у соцмережі.
Клишоногі, незважаючи на те, що довкола ще лежить сніг, уже активні і готові до нових пригод.
Раніше у всіх них була непроста доля і реабілітаційний центр у Синевирі став для тварин справжнім порятунком.
Тут їх годують, за ними доглядають, стежать за станом їхнього здоров’я.
Усі ведмеді охоче позують перед фотоапаратами і до людей звикли.
“Кожен із 25 мешканців має свою нелегку історію життя до того часу, поки вони не потрапили до Реабілітаційного Центру НПП «Синевир». З тваринами жорстоко поводилися, стрес впливав на стан тварин і вони роками не впадали у зимовий сон.
Кожного року у Центрі Реабілітації, ведмеді впадають в зимову сплячку, в штучно виготовлені для них барлоги. Це свідчить про те, що вони добре вгодовані, організм тварин адаптовується до природніх умов а інстинкт своїх предків нагадує їм про їх походження. Взимку 2018-2019 року у факультативній сплячці знаходяться 13 ведмедів – Беня, Потапич, Джин, Стефан, Ляля, Потап, Балу, Дюрій, Настя, Боря, Маша, Йолка, Дженіфер, деякі з них залягли цього року вперше”, – йдеться у дописі.
Відома закарпатка сказала, що в Ужгороді кожен камінь, кожен будинок – історія, яку вона цінує
Наш край неможливо уявити без Карпат, без пісні, танцю та Закарпатського народного хору. Цей колектив є душею області, її голосом та засобом ідентичності. За майже 75-літню історію у першого на Закарпатті професійного музичного колективу змінювався репертуар, керівники та склад, але завжди він був кращим.
Нині головним диригентом та керівником заслуженого академічного Закарпатського народного хору є людина-еталон народної творчості, надзвичайно мудра та талановита жінка Наталія ПЕТІЙ-ПОТАПЧУК.
Сьогодні у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з нею про нові театралізовані співочі дійства, модернізацію колективу, труднощі та плани на майбутнє.
Зараз вчити іноземні мови дуже модно. Багато хто в дорослому віці записується на курси, опановує англійську. Вирішила спробувати свої сили і баба Анця. Вона завжди себе вважала дуже розумною, талановитою і старанною, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
А підштовхнуло бабу до цієї думки те, що невістка вичитала в газеті «Неділя Закарпатські новини», що зараз в Ужгороді проводиться набір на курси з іноземних мов. Тож бабі теж захотілося бути сучасною, адже в душі вона почувалася ще дуже молодою. Крім того, вона, щоб бути модною, попросила онучку зареєструвати її у Фейсбуці. Не дуже розбиралася в усьому, але на сайт zakarpatpost.net підписалася. Навіть за кілька днів зібрала 124 друзів. Більшість із них ніколи не бачила в реальному житті. Але те її зовсім не хвилювало. Біда лише в тому, що у Фейсбуці постійно щось вискакувало незрозумілою для баби мовою. Спочатку вона щоразу питала онучку, а потім дівчині набридло пояснювати старій, тож вона заявила…
Відомий своїм знущанням з української мови соратник Януковича Микола Азаров останнім часом дуже часто пхає носа у справи, що відбуваються в Україні.
Днями він зробив заяву щодо візиту Порошенка на Закарпаття і покритикував поведінку Москаля.
Звісно, очільник області повівся неетично, утім це справа України і її громадян і не Азарову вирішувати, що має відбуватися в державі, з якої він разом зі своїм опікуном ганебно втік до агресорки-Росії. Зрадник не має морального права втручатися в політику України.
Трагедія сталася 11 квітня 2017 року у селі Забрідь Великоберезнянського району, утім суд поставив крапку над «і» у цій справі лише днями, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Сімейні сварки часто закінчуються рукоприкладством, навіть трагедіями, але таке, аби донька, жінка, яка приходить у світ для того, аби давати життя, вбила рідну матір, трапляється не часто.
Тож звістка про те, що Ганна (імена з етичних міркувань замінено) побила найближчу людину до смерті, для односельців була шоком.
Того дня між 49-річною Ганною та її 67-річною матір’ю Марією виникла побутова сварка. Було близько 12 годин дня. Жінки знаходилися в літній кухні. Під час суперечки, як йдеться у Єдиному реєстві судових рішень, донька накинулася на матір і почала її бити кулаками в обличчя та голову. Коли донька заспокоїлась, знесилена стара лягла на ліжко і закрилася ковдрою. Однак приблизно о 16 годині конфлікт розгорівся з новою силою. Цього разу Ганна озброїлася дерев’яною палицею і пішла атакувати Марію не з порожніми руками. Била по різних частинах тіла, проте найбільш фатальними виявилися удари по голові. Саме вони й спричинили набряк головного мозку. Також розлючена закарпатка зламала матері щелепу та ребра.
Закарпатський рієлтор з Ужгорода Беата Мендел у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» газеті «Закарпатські оголошення» розповіла, на що потрібно зверати увагу перед покупкою квартири.
– Передусім потрібно визначитись, для яких цілей ця квартира. Зараз дуже великий попит на оренду житла.
Тому якщо людина вкладає гроші в квартиру задля того, щоб вона приносила пасивний дохід, можна купити житло, що здається в оренду чи має орендаря. Як правило, зараз на вторинному ринку продаються квартири разом з меблями, технікою і вже з орендарем.
Тобто покупець матиме дохід одразу після купівлі. Якщо ж купувати нерухомість для власної родини у зв’язку зі збільшенням сім’ї, потрібно звертати увагу на інші чинники. Іноді, на жаль, люди змушені продавати велике габаритне житло через те, що не мають можливості його обігрівати, платити за комунальні послуги. Такий клієнт шукає меншу за площею квартиру або будинок. Усі інші фактори – район, новобудова чи вторинне житло – залежать здебільшого від платоспроможності людини. Крім того, пріоритети в районах міста залежать ще й від того, де клієнт працює, до якого району звик. Як правило, нове житло ужгородці шукають у тих районах, де жили раніше, де вже все знають, де їм зручно.
Під пішохідним мостом у центрі Ужгорода можна відкривати пункт прийому макулатури.
Там щодня стільки паперу, що можна непогано заробити.
Або ж робити з агіток паперові кораблики і відправляти їх у далеке плавання? Щоправда, попливуть вони не в Київ, а до сусідів-словаків. Тому не варто. Та й забруднювати довкілля також не годиться.
Утім агітатори про це, ймовірно, мало думають.
Звісно, на Театральній площі весь час роздається багато матеріалів про різних кандидатів на пост президента. Утім що не вдається комусь вручити – агітатори викидають.
А це вже не чесно, адже якщо із завданням впоратись не вдається, матеріали завжди можна провернкути у штаби, або роздати іншим разом.
23 бeрeзня o 19:40 дo Слyжби пopятyнку нaдiйшлo пoвідoмлeння пpо пoжeжу в пpиватнoму житлoвoму бyдинкy нa вyл.
Сaнaтоpній, в cмт Чинaдiєво Мyкачiвськoгo рaйoну. Пpо цe пoвiдoмляє yпрaвлiння ДСНС y Закарпатській oблaсті.
Нaд лiквiдaцією пpацювaли вoгнебoрці 17-ї тa 18-ї дeржaвних пoжeжно-рятyвальних чaстин м. Мyкaчевa. О 20:54 пoжeжу бyло лoкалiзовaно тa о 22:10 лiквiдовано нa плoщі 81 кв.м. Пiд чaс гaсiння рятyвaльники виявили в oднiй з кiмнат тiло жiнки 1975 року нaрoджeння. Пpичина тa збитки вcтанoвлюютьcя.
Унікальна долина, розташована поблизу Хуста в урочищі Кіреші починає розквітати одразу після сходження снігу.
Крім самих нарцисів, на території заповідника росте майже 500 видів різних рослин, серед яких 15 червонокнижних видів квітів, 16 видів орхідей… а ще – там велике розмаїття тварин, комах, земноводних.
Уже в перші дні березня Долина нарцисів починає буяти… Першими тягнуться до сонця підсніжники та шафрани. Їх там велике розмаїття. А от туристів у цю пору небагато. Лише поодинокі відвідувачі та місцеві мешканці приходять милуватися розкішною красою дарунків природи.
Хоча вхід на територію заповідника платний лише під час цвітіння самих нарцисів.
На Закарпаття повернулися лелеки. Їх можна помітити у гніздах вздовж траси Мукачево-Рогатин. Дорогою з Ужгорода найбільше таких гнізд на Мукачівщині та Іршавщині.
Лелеки сидять у гніздах, ніби їх ніколи й не покидали. Але, на жаль, окремі з них порожні.
Чомусь пернаті додому не повернулися. Скоріш за все, загинули. Адже ці миролюбні птахи є символом домівки і України загалом, потомство вони виводять саме у нас.
Закарпатці лелек люблять. Тут до них особливе ставлення, тим більше, що довгоногі птахи поїдають вужів і жаб, від яких дехто боїться.
