Дівчина впала з 3-кілометрової висоти і прокинулась на Різдво у джунглях
Джуліанна Кьопке, якій на той час було 17 років – єдина, хто вижила з усіх пасажирів літака LANSA Flight 508, який летів від Ліми (Перу) до міста Пукальпа.
В 1971 році, під час прольоту через грозу, в літак влучила блискавка, і він почав стрімко втрачати висоту.
Повітряне судно з 91 особою на борту почало розпадатися у повітрі. Загорівся один з двигунів, через що літак втратив крило.
Джуліанна, яка летіла того дня разом із мамою, згадує: “Через 10 хвилин я побачила яскраве світло на зовнішньому двигуні ліворуч.
Моя мама сказала якось дуже спокійно: “Це кінець, все скінчено”.
Це були останні слова, які я почула від неї”.
Згадуючи трагедію декілька десятиліть потому, Юліана каже, що через кілька хвилин вона почула повну тишу.
Її маму та ще одного пасажира, що сидів поруч із нею, буквально “висмоктало” з літака.
Джуліанна ж була міцно пристібнута до свого пасажирського крісла.
Вона додала: “Я бачила, як ми стрімко падали в ліс, який згори був схожий на цвітну капусту”.
Літак впав посеред амазонських джунглів, де вона й прокинулася наступного дня, у Різдво, після того, як прийшла до тями.
Вона каже: “У мене був серйозний струс, тому я не могла підвестися, час від часу втрачаючи свідомість. Одне око в мене затекло, а окуляри загубилися. Зверху на мені лежало тримісне крісло.
Через півдоби, знайшовши в собі силу, щоб рухатися, Джуліанна вирішила не чекати рятувальників, а самостійно дістатися до людей.
Згадуючи базові навички виживання, яких її навчив батько, вона знайшла потік і пішла за течією.
Вона продиралася через джунглі зі зламаним ключицею та тріщиною в гомілці, харчуючись виключно цукерками – єдиним, що вона змогла знайти серед уламків. Дівчина ледве могла спати по ночах через комах та відкриті рани, що боліли та гноїлися. В одній з них навіть завелися личинки.
Через 10 днів Джуліанна натрапила на моторний човен у річці, неподалік якого на березі стояв курінь, де вона вирішила заночувати. На ранок її розбудили голоси – це був лісоруб Марсіо Рібера та його друзі. Вони надали дівчинці першу допомогу та доставили до шпиталю у найближчому селищі.
Потім її на літаку переправили в Пулькапу, де вона зустрілася із батьком.
Завдяки свідченням Джуліанни через два дні було знайдене місце катастрофи, але на той час усі інші постраждалі вже були мертві.
